#укрфанфікшн | Explore Tumblr Posts and Blogs

Visit Blog

Explore Tumblr blogs with no restrictions, modern design and the best experience.

Fun Fact

Kazakhstan’s Minister of Communications and Informatics has blocked the Tumblr site because it contained 60 sites of terrorism, extremism, and pornography in 2015.

#укрфанфікшн

gwenllianwales · 1 day

Text

Грушка розбрату

Надихнувшись "Кайдашевою сім'єю", "Енеїдою" та мітом "Яблуко розбрату", я вирішила написати цей невеличкий віршований фанфік. У ньому Кайдашиха, Мотря та Мелашка діють як богині в знаменитому міті (хто яка, краще вирішуйте самі). Тільки замість яблука... Груша!

Одного разу в Семигорах А може зовсім і не там З'явився парубок моторний Прийшов і стука по шибках

А стукав саме Кайдашиці, Її ж родині грушку ніс Тут вийшло аж три молодиці: І наш Паріс почухав ніс

Це подарунок найгарнішій Сказав він й грушу простягнув Хто з вас така — хай він виріша І тицьнув пальцем десь у віз

У возі, прямо на соломі, Лежав старий Кайдаш. І глянувши на гостя в домі, Швиденько впав і гайнув враз.

Схопила грушу Кайдашиха, Притисла її до грудей: «Мені принесли цеє диво!» Сказала Мотря: «Тихо-тихо Покличу зараз я людей Та не віддам отій паршивій Грушу ту». Ой, лихо Вчепилась Мотря у свекруху, А та у неї теж як кліщ, Пішла двором зла розруха, Розбиті глечики й піч.

Стояла, думала й Мелашка: «Чому ж то та груша й не мені? Я он яка красуня, й кашка У мене кращая в селі. До Києва візьму ту грушу, У церкві її висвячу. Зроблю я це, тому що мушу, Тому що хочу грушу цю».

Поки дві куряву здійняли, Підняли дриґом все село, Мелашка швидко грушку взяла, Й сховала, ніби не було.

Прийшли обидві: Мотря, Розтріпана, без зібраной коси В її очах — чорна безодня, Під оком — слід бабиной руки.

Та й Кайдашиха, та що стара, теж Гарнішою зовсім не стала: Без ока бідна, то, авжеж, Чудово Мотря постаралась.

Сказала Мотря як уміла: «Де той проклятий молодик, Спитаю хто тут з нас красива Тягнути буду за язик!» Та озирнувшись, зрозуміла: Той парубок давно вже зник. Та й груші тут ніде нема.

«Де наша груша? — запитала, Схопившись за серце стара. — Невже її ти затоптала?! Ну стережись, свиня мала!»

Кричить Мелашка: «Що ви, мамо, Як ви таке могли подумать? Забрав ту грушку отой самий, Що смів її нам всунуть!»

«Ой, брешеш, брешеш, ти, скотино, — Вже Мотря вереск здійняла, — Не прикидайся тут дитиной, Собі ти грушу забрала!»

Тепер сварились вони разом, Як три богині в міті тім. Отут хитнула Мелашка тазом: І груша покотилась в тин.

Прийшли додому Кайдашенки, Ті два брати: Лаврін й Карпо. Не зрозуміли чому ненька Так сильно лупить невісток.

Вони, звичайно, їй теж жару Дають такого, що чорти Втекли всі з хати до корчмаря, Разом з Омельком всі пішли.

Швиденько описавши дійство, Про грушу й про хлопця, що Прийшов й скоїв тут злодійство, Бо найкрасивішой не знайшов.

Сказав Лаврін тоді до брата: «Карпе, дієм, прямо тут. Якщо продовжиться, то хата, Наша зникне й отуто усі помруть».

Подумав трохи старший Карпо, Помацав вуса він свої. Сказав: «Тоді нам варто, Цю грушу посадить в землі».

Підтримав брата й молодший: «Ви тільки собі уявіть: Це скільки зекономим грошей, Якщо ця груша виростить!»

«Я хочу грушу цю негайно!» — Кричала Мотря знов і знов. «Велику дулю, на, звичайно! Вона моя, моя! Агов!» — Волала то вже Кайдашиха, Вертілась, била невісток. Поїхала давно вже стріха, Забився пес десь у куток.

***

Тим часом поряд, у селі, Підступна баба запитала Свого онука про сумні Й смішні події, що назвала: Грушкой розбрату у сім'ї.

«Усе чудово, як по маслу. Вони за грушу готові вбить. Жалію тільки... От нещасні, Вони ж бо можуть це зробить».

«Кого жалієш, ти, онуче? Мене потрібно тут жаліть! Бо на весілля, оте суче, Мене забули запросить!»

***

Здавалось б, що даремно Параска смутку навела. Брати ж встояли на своєму: Та грушка виросла, і яка!

Аж поки не вродила груша, Тоді все знову почалось. Колись тут хтось когось задушить: Через грушу... А може, через інше щось.

Читати можна також на АО3 та ФУМ

22 notes · View notes

g8se · 4 months

Text

Captain and Simon are more than happy to wish you a Merry Christmas, everybody 🎄❤️

Just posting the art here and leaving a link to a great fic by @darth-mortem in case anybody wants to read 🤲❤️

#art #my art #call of duty mwii #call of duty #simon ghost riley #captain price #priceghost #укртумбочка #украрт #український tumblr #укрфанфікшн #cod mwii #ghost cod #cod mw2 #cod modern warfare #cod fanfic #cod fanart #cod fic #cod fandom

26 notes · View notes

synijvyr · 5 months

Text

Маленька робота, натхненна картиною Юрія Клапоуха “Ліліт і Єва”

На початку творіння і згідно з задумом Господа Ліліт була першою дружиною Адама. Однак, вона відмовилася коритися йому і покинула божественний сад, щоб пізніше породити перших демонів і накрити світ пітьмою. Вона ніколи не повернулася в сад, з якого втекла. Хіба що...

Адам, Ліліт і Єва. Історія кохання.

І от, не минуло і кількох місяців (частково через те що календар тоді ще не винайшли), як Ліліт була у саду знову.

Раніше ні її названий чоловік, ні три янголи небесні, ні сам Господь не змогли змусити її повернут��ся в сад. Після втечі вона летіла пріч, доки її крила не стомилися, а пісок довколишньої пустелі не зробився під її щокою м'яким, як мох на якому вона колись спала.

Колись існування Ліліт полягало в тому, щоб Господь якнайбільше звертав на неї увагу. Колись всім, що вона хотіла був його добрий погляд і теплий голос, який керував її крізь життя у саду.

“Я існую лише коли Він дивиться на мене, – думала вона. – Що як він більше не дивитиметься?”

Тоді Ліліт поклялась більше не повертатися сюди.

І все ж, в зміїній подобі вона прокралася в сад і звивалась між чагарниками і річковим камінням, шукаючи щось. Когось.

Її жертва спала в траві на схилі пагорба, а верба над нею затуляла сплячу від полуденого сонця. Маленьке зміїне серце калатало, коли Ліліт підповзла до підніжжя пагорба. У змій же ж є серце?

Спляча була нижча за Ліліт. З неслухняними кучерями, з широкими стегнами і вузькими плечима, які колись оспівуватимуть в піснях. Але зараз це просто плечі, кучері, стегна.

Ліліт вкусить Єву за передпліччя поки та спить, і від отрути нова дружина Адама помре. Ліліт залишиться єдиною жінкою на світі: могутньою, нездоланною, рішучою.

Зміїне серце калатало.

– Гей, – почувся сонний голос у траві.

Єва прокинулась і витягла в сторону змії руку – запрошення підповзти ближче. Дурненька.

Ліліт швидко опинилася біля її боку.

– Ти така чудова, – сказала Єва, спершись на лікоть, роздивляючись цяточки на холодній зміїній спині. – Я не бачила тебе раніше. Я не знаю твого імені.

“Тому що це я створила змій, – подумала Ліліт. – І я дала їм ім'я.”

Єва нахилилася ближче, і її волосся залоскотало зелену морду.

– Я назву тебе... Яблуко. Я-блу-ко.

Ліліт здригнулася.

Єва провела теплими пальцями по її морді, мазнула долонею отруйні ікла.

– Дурненька, – сказала змія, яку колись хтось назвав яблуком. – У мене вже є ім'я.

Майбутнє покаже, що одна єдина істота може мати тисячі імен.

– Я приповзла у сад ззовні, – продовжила змія. – Моя пащека повна отруйних зубів, і я приповзла щоб вкусити тебе.

Перша дружина уважно дивилась на Другу, коли говорила. Їй хотілося напитися страху з її сліз і спробувати мед її крові, перший п'янкий трунок відомий людству.

Коли Єва не заклякла і не заплакала, Ліліт розкрила пащеку: показати ряди гостреньких зубів, похвалитися іклами, з яких прозора отрута скрапувала на землю.

Це теж не злякало маленьку Єву – маленьку, бо вона народилася пізніше і бачила менше ночей, розбризканих зорями, а ще тому що не боялась змій.

– Я не знаю про отруйні зуби, – сказала маленька Єва. – Я знаю тільки тепло сонця і прохолоду землі. Я знаю тільки любов господню. Я знаю небагато.

Ліліт закрила пащу, щоб вологими звіриними очима подивитися на неї знову – на другу дружину, другу жінку, завжди другу, а все ж, в якийсь незбагненний спосіб, найпершу на цілому світі.

– Я покажу тобі це, якщо захочеш. Тепло, прохолоду і любов. Це мої улюблені на світі речі.

– Звідки тобі знати? – запитала змія, якій вже не сила було тримати свою подобу. – Це єдині речі, про які тобі відомо, що вони є.

З цими словами Ліліт скинула зміїну шкіру – вона стане добривом для трави і верб на пагорбі, а Ліліт підсунеться ближче, щоб ліпше чути Єву.

– Це те, що дав мені Бог. Бог казав, що дав нам найкраще, бо ми його улюблені діти.

Другу дружину не здивувала скинута шкіра і жінка, яку та приховувала. Єва знала світло, прохолоду і любов, але не знала самої себе: їй не спадало на думку після купання в озері поглянути на своє відображення чи потягнути за шкіру на долоні, щоб побачити, яка вона пружна; її не хвилювало, чи її очі блакитні чи карі і чи її лікті хтось міг би назвати гострими.

Отож, сталося так, що Ліліт була першою жінкою, яку пізнала Єва.

Поки демониця, поглинута думками, міркувала над відповіддю, Єва дивилася. Їй було незнайоме бажання, адже все, чого вона могла прагнути, уже у неї було. Вона не знала цікавості: брама саду не замкнулася за її спиною, але ніколи не відкривалася перед її обличчям. Вона не знала, що існують інші жінки і що вони можуть ставати яблуками.

От, про що тоді дізналася Єва:

коли хтось лежить біля твого боку, їхнє холодне дихання лоскоче

існує рудий колір, і волосся може бути рудим

хтось кусає щоку зсередини, коли думає

існують пальці, менші за її власні

– Улюблені діти, кажеш, – змія сичала. – Бог любить вас і ще тисячу речей, але вам дозволено любити лише Бога. Бог створив любов, але він зробив це для себе, а не для вас.

Її очі були карі і ясні, як сонячне тепло. Так Єва пізнала їх і ще тисячу речей.

– Але ми теж, – відповіла маленька Єва, – були створені заради Господа, а не для нас самих. Бути створеним для себе самого – доволі самотньо, хіба ж ні?

З цими словами вона підвелася і спустилася схилом, як скотилося ним і сонце. Вона обернулася, але не щоб попрощатися – тоді прощань ще не існувало, а принаймні їй не казали, що вони є.

Можливо, в цьому полягав невимовний божий шлях: відкрити, що Бог не створює речей для інших і що нічого не є твоїм. Можливо, Бог сподівався, що когось це обурить. Можливо, Всевишній вклав у когось стільки себе, що не можна було не хотіти ще трошки.

Вона обернулася, щоб сказати:

– Якщо ти не створена для Бога, Руде Яблуко, можеш бути створеною для мене.

Бог думав, що Єва була створена для нього. Але запитайте Ліліт, і вона скаже вам – Єва була створена для денного сну і ходіння по схилах, для розмов хриплим, втомленим голосом і особливо для того, щоб називати речі своїми.

Зміїну отруту всотала свята земля, і від неї зав'яли квіти, а магма глибоко під земною корою в тому місці скипіла, обурена чимось таким гарячим.

#укртумбочка #укртамблер #укрсапфік #творчість #ліліт і єва #укрфф #укрфанфікшн #український tumblr #прадавні лесбійки підкорюють божественний сад

20 notes · View notes

likakinsky · 1 year

Text

Я вас молю просто використовуйте укр гештеги, пишіть хоч па��у слів укр в постах, напишіть в біо хоча б UA навіть коли він порожній. А вже трохи заманалася розгадувати пазл, чи то свої і чи підписуватися/репостити. У мене укр в приорітеті. Давайте один одному допомагати та бути міцною та великою активною спільнотою❤️✨

#украрт #укртумбочка #украртпідтримка #укртамблер #ukrart #арткозацтво #укрфанфікшн #український блог #укрфф #укррайт #українською

186 notes · View notes

alliyazhya · 1 month

Text

мої персонажі не точксичні, правда

#my art #original character #oc #digital art #original art #firealpaca #oc art #укртумбочка #украрт #український tumblr #укрфанфікшн

11 notes · View notes

marinusart · 2 months

Text

Увага. Вперше за тисячоліття спроб і страждань над великими роботами, до яких я постійно втрачала інтерес, я презентую вам завершений фф, який писала ще з літа минулого року. Одразу попереджу, що доступ обмежено і прочитати можуть лише ті, в кого є акаунт (так, я вредна. Розумію, що не всім це буде зручно, але я все-таки вирішила це зробити задля свого комфорту).

Attention. For the first time in a thousand years of trying and suffering over big works I kept losing interest to I present to you a completed fic. I have been writing this since last summer. I'll warn you right away that I restricted access, so only those who have an account can read it (yes, I'm cranky. I understand it won`t be comfortable for everyone, but I decided to do it for my own good).

#s.t.a.l.k.e.r.#укрфф #call of pripyat #укрфанфікшн #stalker tremor #stalker meme #tremor stalker #danila stalker #stalker #stalker call of pripyat #український tumblr #укртумбочка #underrated character #українською #my writing

17 notes · View notes

torontoshka · 9 months

Text

Літній дощ із запахом липи

Тихо сидіти з тобою і пити

Про тривоги й страхи говорити

Де ніхто не буде нікого дурити

Від нерозділеного кохання ридати

А потім на колишнього на картах гадати

Страшну липневу грозу слухати

І замріяно з тобою мовчати