#підлітки

[hot-sunflower]

🔮🧶🌌

Вітерець мляво хитає чорно-зелені гілочки. У самій гущі чутно жалюгідне скиглення та дитячі голоси, може якісь діти знову заблукали поки бавилися з блукаючими вогниками. Ці палаючі негідникі завжди не розуміють коли потрібно зупинитися, щоб випадково не вбити невинне дитя...

Але як з'ясувалося діти виявилися у набагато небезпечніший ситуації.

Хлопчик та руда дівчинка скоцюрбилися в обіймах біля дерева.

–Ти в цьому не винен! Він перший на нас напав, він перший намагався вбити нас! Будьласка, ходімо далі, його зникнення вже могли помітити!!

Тремтячі рученята хлопчика тримали ніж а біля їх ніг лежав мертвий чоловік.

Вигляд молоді віяв якусь сумну ностальгію. Час плине, а історії не змінюються, якими би різноманітними не були...

–А-але я вби-ив його!! Його кров всюу-уди! - Затинаючись промимрило дитя. Дівчина пальцями витирала кров з його чола.

Дитина наче не чула супутницю крізь істерику та сльози, він не міг повірити що вбив. В очах обох забагато страху та провини, але дівчина була більш зібраною. Здається вона бачила мерців вже декілька раз.

Цікаво.

Що дитина відомого лиходія та дитина його відомого ворога героя, роблять біля трупа помічника цього самого героя. У лісі, далекому від їх домівок лісі.

Дуже цікаво.

Їм близько п'ятнадцяти, зарано для продовження сімейного діла, та і не виглядав мертвець понівеченим.

Отже...

–Що відбувається? – Лунає переліссям.

Діти нажахані повернулися до неї.

–Хто ти?!– Крикнула руда, потім повернулася до хлопця – Ти знаєш її?–

Хлопець натомість зібрався та уважно вдивлявся у обличчя незнайомки, він трохи прижмурив червонуваті очі, наче і не було тільки що сліз.

– Ні, я ніколи не бачив її раніше. Одяг не схожий на форму працівників наших батьків. – Хрипко зазначило дитя.

– Я можу прихистити вас там де ніхто ніколи вас не знайде, якщо ви звісно захочете та честно розповісте чому ви вбили цього чоловіка і що робите посеред лісу вночі.

– Спершу скажи хто ти така! – Вигукнула руда.

Ці діти їй подобаються.

– Я берегиня лісу.

Миттєва тиша. Навіть у такий чарівний час людям складно повірити що охоронці та берегині досі існують. Та хіба не самі люди винні в цих зникненнях? Як важко.

Після хвилин роздуму хлопчик трішки піднявши руку спитав:

– Цей ліс що, чарівний? –

–І так, і ні. З одного боку, місце у якому ми зараз знаходимося, не є якимось особливим. З іншого, у цьому лісі е вхід до справжнього чарівного лісу берегинею якого я є. –

– Тоді якщо...– Намагалася викрикнути руда, та хлопчик закрив їй рота доленею.

– Ми розповімо! Тільки пообіцяйте що ми будемо живі та в безпеці! – Його сірі очі сяяли рішучою чесністю яка нагадувала погляд її молодшого брата.

Слово берегині непорушне, хлопчик напевно це знав.

Як мило. Вона дуже хоче поспілкуватися з ними якомога більше.

– Я клянуся, якщо я переконаюся що ви не злодії та злочинці я обов'язково надам вам захист та прихисток. –

Здається, після обіцянки їх життя перестане бути таким нудним і вічним.

🌑🌌🧶

У шкільному неспокою в мене не було часу на творчість або щось що мені подобається тому я трішечки забула про свій Тамблер.

Маю визнати, що мені абсолютно подобається ця замальовка, мабуть над її виконанням мені потрібно попрацювати краще але я надто хвора і виснажена для цього зараз. В голові в мене вже є певний початок, та трішечки теми, але я не дуже впевнена куди цій історії логічніше рухатися...

🌡️😵‍💫🌱

#ідея #оріджинал #фанфіки українською #фанфіки #магія #ліс #міфічні істоти #підлітки #вогники-негідники #вбивство #укрфф #замальовка

[jason-todd-ua]

Нові Підлітки Титани/New Teen Titans (1984) #1-

#3-4 Трігон захоплює Землю, поневолюючи людей у марах. Донна, вочевидь, боїться, що через те, що вона живе крізь людей, та у відносинах з Террі Лонгом, простим смертним чоловіком, то зраджує своїй культурі, традиціям. Вік боїться, що його сприймають як нелюда, монстра, через його протези. Гар боїться, що винен у смерті батьків та Рокового патруля, й що призведе ще до більших смертей. Коріанд'р боїться, що Тамаран буде знову поневолений у її відсутність. Дік боїться, що через те, що він кинув Бетмена та приєднався до Титанів, Бетмен помре.

Під марами, вони впадають під впливом Трігона - стають "злими" версіями себе. Отримуюють й частину його сили. За допомогою цього вони вбивають Рейвен.

А точніше,

Під марами, вони впадають під впливом Трігона - стають "злими" версіями себе. Отримуюють й частину його сили. За допомогою цього вони вбивають Рейвен.

#5 Душі пацифістів Азарата, а також сама Азар та Рейвен, корумпують душу Трігона, та він зникає.

#6 після перемоги над Трігоном, мер Нью-Йорка влаштовує їм парад, в них з'являється багато шанувальників, забагато уваги преси - й все це під час того, як вони все ще страждають від жахів, які наслав на них Трігон (Донна - що вона вбила коханого за те, що він смертний чоловік; Гар - що він вбив своїх батьків та Роковий патруль; і т.п.). Вони рішають зібратися всі разом (мінус Ієріхо, бо в лікарні, та Рейвен, бо вона невідомо де) у каньоні та поговорити про це все й більше.

#читаючи мальописи #нові підлітки титани

[2572331]

опишу вам один з найкращих тижнів життя.

в неділю пізно ввечері сталось непоправне: я вжез митою головою чую стук в двері. і я знаю, що це до мене. жінка завжди все знає.

ми мило поговорили й швиденько розійшлись. засинати уже було веселіше ц геть мило.

в понеділок я мала чудові прикраси й білі штани.

у вівторок я знайшла квіточку у себе на вікні, а потім цілий день бігала по магазинах обираючи подарунки.

в середу нас дуже мило раніше відпустили з лекцій й ми зустрілись, щоб я дала відповідь на ту квітку. було ��мішнегько, бо я отримала ще одну.

в четвер взагалі стався прикол приколів влітає сусідка зі словами: збирайся, ми йдемо пити. ми збираємось! було приємно, як не крути, але такі речі зближують. там зе краще чути нічні потяги, видно зорі, горить вогонь, підлітки про шось говорять, обіймаються, цілуються, сміються.

п'ятниця була моя-моя)

у суботу дивилась на сільськогосподарський магазин і їхала додому. люблю це відчуття рідної зупинки, митись вдома.

вчора були на дачі з усією сім'єю. я так натішилась, боже. погода фантастична, алича пахне. всі раді, задоволені, спокійні, може, бо всі разом.

люблю це. бережіться.

[tenderdevil]

Сьогодні на касі в АТБ звернула увагу, наскільки мені неприємна рос мова вживу.

Якісь не місцеві дівчатка-підлітки спілкувалися і я хочу не хочу, але чула їх. Манеру спілкування, слова і тд. І чутно шо здебільшого вони на рос і розмовляють. Тобто з дитинства.

Я нічого не маю проти підлітків і тд. Але дорослих ще можу якось сприймати. А їх ні. Зовсім.

Думала, що я більш толерантна, але ні. Нахуй рос мову.😡

#український tumblr #український блог #українською #українська мова #укртумбочка #укртумба #укртумблер

[du-sha]

Здається, підлітки галасливі у кожній країні)

[sharp-as-c]

мені стає гидко знаходитись в Польщі, тому що

а) російська всюди; мені здається, я частіше її чую в центрі, ніж польську; російськомовні підлітки з України, які верещать на увесь ТЦ - окрема тема

б) польські “фермери”; це пиздець, дибіли умисно псують чуже майно - владі насрати; чи організовує хтось мітинг проти них, щоб це було легально і не приїхала міліція - нє, нема такого

яке-то гівно відбувається

люди здебільшого фу (не в Польщі, в світі в цілому)

[girl-with-demons-in-her-soul]

“Тупість і радикальність” Або як я не виправдала жарти про секс і отримала суспільний осуд

Я почуваюся максимально відірваною від суспільства, яке мене оточує. Через це відчуваю біль і розчаровування, враховуючи, що  довгий час я дивилася на нього через рожеві окуляри.

Ситуація яка склалася вчора виглядає наступним чином:

Викладач розповідав про те, що певний період в Америці існувала судова практика, яка дозволяла виправдовувати злочинців через те, що в них було травматичне дитинство. На фоні того в чат групи приходить іронія — «Я вбив 26 жінок, але  то все бо мене мама била в дитинстві». У відповідь цьому повідомленню прилітає ще одне — «Я вбила п'ятдесят вісім чоловіків, бо мене в дитинстві вітчим ґвалтував».

Оскільки це прилітає від хлопця, який регулярно травить такі жарти, сказав, коли я, як староста, домовлялася з викладачем, що «що з неї взяти, у неї жіноча логіка», і вже був попереджений мною, що за продовження таких жартів він полетить у бан, я таки забрала можливість у нього писати повідомлення на день. Також забрала таку можливість у хлопця, який його підтримав.

Що я отримала? О боже, я отримала купу звинувачень у тому, що я не розумію іронії, обговорення мене, яке тривало весь вечір, розбирання моїх «травм, які я не прорефлексувала, тому не виробила толерантності до жартів» та звинувачення в радикальності.

Чому це не ок?

А з якого милого такі жарти мали б бути нормальними? Чому жарти про такий страшний різновид домашнього насилля, який вбиває людину зсередини, про зґвалтування мають толеруватися? Чому повинні толеруватися жарти «про хохлів, жидів, негрів»? Чому деяка молодь вважає, що, якщо в їхньому оточенні говорять «я мамку твою єбав» або «хай тебе зґвалтують 10 негрів», то це нормально, а тому всі мають такі жарти толерувати? А якщо не толерують, то вони є якимись не такими, надто травмованими, «не розуміють байтів», «не мають почуття гумору» і «не викупають іронії». Та й взагалі показують свої справжні негативні емоції, а цього робити ніяк не можна, ні-ні.

Я не буду зараз говорити про те, наскільки їхня психологічна діагностика дурна. Промовчу про життєву філософію, точніше про те, що вони, як і всі підлітки, вважають себе надзвичайно правими і мудрими, значно мудрішими, ніж всі решта.

Зараз я хочу говорити про тему сексу в жартах і чому більшість жартів про це не ок. Дозволю собі зробити ремарку: якщо в локальних компаніях жарти про зґвалтування допускаються, то хай допускаються. Але в публічному просторі, яким я є чат групи також, після прохання перестати так жартувати, мабуть, поважаючи інших людей, варто було б перестати це робити.

Жарти про секс і зґвалтування

Так от. Одна з причин, чому секс продовжує вважатися чимось ницим і брудним — відповідні жарти про нього. Причому не тільки жарти, а й образи. Чомусь серед окремих кіл молоді, а то й дорослих людей, вважається прийнятним казати «я твою маму трахав» чи «хай тебе твій батя витрахає», навіть якщо учасники компанії знають батьків людини, якій це адресується. Мій мозок вибухає від такого, бо я не можу сказати іншій людині в пориві злості «та хай тебе зґвалтує хтось-там», навіть не уявляю цього. А в деяких колах це чомусь толерується і захочується.

Історії про те, що жінка насмоктала на Айфон. Навіть не конкретне засудження якоїсь людини (що, давайте будемо чесними, час від часу проникає в голову кожного), а узагальнення на те, що всі успішні жінки насмоктали. На диво, я чомусь не бачила жартів про те, що на Айфон нализав чоловік.

Секс сприймається як щось брудне, як домінування однієї людини над іншою. І це жахливо. Такі жарти, образи чи іронічні вставки нехтують травмами великої кількості людей і зводять сам процес сексу до чогось тваринного, де неважливо, що почуває партнер, важливіше, що ти над ним.

Але ж секс це кохання між постійними партнерами. Це пристрасть між випадковими. Це наслідок симпатії, це початок стосунків. Секс це зацікавленість. Це природній потяг людини до іншої людини і він повинен здійснюватися на основах поваги. Навіть найбільш дикі, на думку деяких людей, практики мають «стоп-слово», бо без поваги, вони не приносили б задоволення жодній з сторін.

Хочеться сказати ще багато чого, але навряд хтось читатиме настільки великий пост. Можливо, я до цього ще повернуся. А можливо ні.

Мені важко стати частиною суспільства, де такі речі толеруються. Це огидно і я не готова ігнорувати таке. Зовсім не шкодую про свої рішення і сміюся, коли поза очі мені кажуть, що я «тупа і радикальна».

Байдуже. Але, будь ласка, контролюйте свої жарти. Контролюйте середовище, де допустимо говорити ті чи інші речі, і розумійте, що потрібно нести відповідальність за сказане в публічному просторі.

Ми більше не живемо в світі, де кожен може казати одне і думати інше. Зрештою, такого суспільства ніколи й не існувало, тому таке виправдання дітей, які зробили з мене ворога народу, теж смішить. Як казав Сенека: «Ганебно, коли ми одне говоримо, інше — думаємо, та наскільки ганебніше, коли одне пишемо, інше — думаємо!». [Моральні листи до Луцілія Переклад А.Содомори]

#український тамблер #українська мова #українське #український пост #український контент

[welovelofi]

Kissed At The Cemetery — другий сингл із повноформатного альбому King Black Acid «The Rainbow Lodge». Ця пісня — це прекрасна гранж-балада в стилі дирт-вейв про закоханих підлітків, які відкидають норми суспільства та святкують життя, курячи траву та гуляючи на цвинтарі. Відео було анімовано Деніелом Реддлом (King Black Acid) і тату-майстром Кет Перкінс. Музичне відео розповідає про викрадення інопланетянами на сільській фермі, де підлітки-готи фермера рятують ситуацію, відбиваючись від сірих інопланетних гібридних істот. У цьому новому альбомі King Black Acid використано гламур банального року 70-х, коледж-року без хвилі пост-панку 80-х, дирт-попу 90-х і церебрального психічного електро-стоунер-кору 2000-х. Кожна пісня — це симфонія звукових мелодичних образів, згорнутих у шизофренетичну подорож, яка перемежовується тріумфальними п’янкими пригодами у формі пісень.

#youtube #spotify #musicians

[plupk]

Ніколи не розумів реп. Хоча ні, брешу, один раз мені сподобалося, коли виступив хлопчик в дитячому таборі, що було дуже чутливо. Там була ціла історія в віршах. Але вона мала сенс, чого немає в тому, що зараз слухають підлітки.

І, до речі, виходить мені сподобалася сама історія, а не музика.

Проте, в кожного свої смаки. Може комусь дійсно таке подобається.

[zvychaynedivchysko]

Не мені судити яка я людина, але я читаю книги за обкладинками або за назвами.

Більшість напевно чула про "Гіпотезу кохання", "Коефіцієнт поцілунку", "Пляжне чтиво", "Випадкові наречені", ці книги об'єднує дуже приваблива обкладинка, вона вся така мила. Це все я б ще назвала трендами тт.

Я зараз наткнулась на тт дівчинки, що ось книга без вікових обмежень з милою обкладинкою, а там постільні сцени досить відверті або не відверті, я ще не читала, але блін я не вважаю що це недолік. Книга представлена саме в цьому тт має назву "Іспанський любовний обман".

В виправдання це ромкоми і це не підлітки, можна здогадатись що постільні присутні.

Я вирішила прочитати сюжет і там чгг Аарон. В мене не було ще персонажів з таким ім'ям, але є літак що розбився в творі Кідрука "Жорстоке небо", а я його досі не дослухала. Тому поки я виясню чи кекнуть Родіона ніяких більше Ааронів. Бо літак ще раз наголошую РОЗБИВСЯ.

[dhr-ao3]

Скажу тобі відверто

«Скажу тобі відверто» https://ift.tt/5MriyLv by slytherin_witch_ua 7 клас Гоґвортсу. (Закоханий дурник) Драко мусить вразити Герміону, але вдається до хитрощів. Чи оцінить такий жест Герміона? І до чого тут українська поезія? . АВ без Волдеморта, вони просто підлітки не знівечені війною. Words: 1328, Chapters: 1/1, Language: Українська Fandoms: Harry Potter - J. K. Rowling Rating: Teen And Up Audiences Warnings: No Archive Warnings Apply Categories: F/M Characters: Hermione Granger, Draco Malfoy, Theodore Nott Relationships: Hermione Granger/Draco Malfoy Additional Tags: Alternate Universe - No Voldemort, Hogwarts, Hogwarts Seventh Year, Idiots in Love, Good Friend Theodore Nott, Fluff, Humor, Poetry, БінґоGSF, Ukrainian | Українською, Cover Art via AO3 works tagged 'Hermione Granger/Draco Malfoy' https://ift.tt/LvfS28C September 06, 2023 at 05:16PM

#IFTTT #Dramione #Draco x Hermione

[andriy-synuk]

Андрій Синюк презентував роботу «Волонтери». На полотні зображені хлопчик і дівчинка років п’ятнадцяти. Вони роблять камуфляжні сітки для військових на фронті. Як і більшість українців, які добровільно допомагають у досягненні перемоги над окупантами. «Волонтери» - це не просто картина. Це портрет українського народу, його стійкості, мужності та непохитної віри у світле майбутнє. Як і більшість українців на той момент, ці підлітки займаються волонтерством, щоб допомогти військовим на передовій. Подібна самовіддана поведінка є нормою для українців, які намагаються зробити все можливе для захисту своєї Батьківщини. «Волонтери» Андрія Синюка - це потужне зображення українського народу, його сили, єдності та рішучості в боротьбі за свободу.

#волонтери #мистецтво #картина #Андрій Синюк #художник #Україна #війна #війнавукраїні #російсько українська війна

[luyitheguy]

Венера

Блін, не знаю чи є тут київські...

Але є кортше в Києві Труханів острів, типу Київ ділиться на два береги — Правий і Лівий, а Труханів острів між ними. Зараз там зазвичай лише п'яні підлітки і дорослі на вихідних, але я пам'ятаю його трохи інакше.

Коли я ще був малий, от прям малий-малий, років ну шість максимум, дошкільнятко, мене туди мама возила на верхову їзду. Я дійсно мало що пам'ятаю, спогадів штук п'ять певно, не знаю чому.

Але пам'ятаю стайні: вони були високі і пахли пташиним кормом у зоопарках та гнилим деревом. В них завжди, навіть в сухе душне безвітряне спекотнє літо було ніби після дощу. Конів пам'ятаю лише четверо: дві чорні кобили — Марта і Венера, один жеребець кольору... стін на дачі вашого діда і ще один самець, який виглядав як дуже наїдене поні, хоча він не був поні, так і ніколи не знав, що то з ним.

Всі спогади про цих коней чомусь саме з зимового періоду, коли на вулиці коло стаїнь відморожує пальці ніг і рук, смердить конячими відходами, і взагалі стоїть якийсь дух дискомфортности, ніби тут побували дементори, прости Доле. Я пам'ятаю, що завжди мерз і рідко повертався з "коней" додому радісний. Мій брат постійно насміхався з мене коли в мене щось не виходило, а не виходило в мене багато, бо я не міг спокійно розслабитись — постійно боявся, що впаду і мене задавить велика, та шо там, гігантська для п'ятирічного мене, мускуліста Венера радісно іржачи.

На конях малому мені було страшно їздити, моєму на той момент одинадцятирічному брату подобалось набагато більше. Я не любив коли мене трясло під час рисі, не любив звук батога, не любив "підштовхувати" хлистиком Вереру, ще більше не любив коли хлистик під час рисі випадав з моєї крихітної невмілої руки, падав на холодний пісок під нами і знаходив свою смерть під копитами Венери з гучним трускітом.

Найгріше було на "довгих проходках" — це коли наша вчителька випускала нас, п'ятьох дітей, найстаршим з котрих був мій брат, в лісок поруч манежу на великі кола. Вчителька йшла з великим батогом в середині всього "каравару", найменший ж я — невпевнено вився десь в кінці на своїй захеканій від життя Венері. Іноді, не бачачи хто і що там попереду, бо відстав надто, не знаючи, що там відбувається, лиш чуючи відголоски криків і гучне ляскання батога, я боявся. І Венера відчувала мій страх. Такі випадки б��ли найгірші.

Одного разу ми так обоє злякались, що вона зненацька завила і стала на дибки.

Не знаючи що робити і не вміючи швидко орієнтуватись я впав з неї на пісок під нами. Я лежав хекаючи від болю в ребрах поки намагався стримати в собі крик від страху: я опинився під ногами навіженої величезної гнідої кобили з чорнющими очима, що ярісно верещала стоячи на дибках.

Вона верещала своїм крихким кобилячим голосом, а я з залитими сльозьми очима ледве підійнявся на хлипкі ноги хворобливого п'ятирічного хлопчика і побіг куди очі бачили в істериці, поки розлючена Венера тікала в інший бік. Через деякий час, я в своєму незручному до будь-яких рухів зимовому світло-блакитному комбінезоні добіг до велодоріжки, де взимку бігали люди. Тоді була десь дев'ята година недільного ранку, але людей майже не було. Я біг по зношеній, розбитій асфальтованій доріжці плачучи і бурмочучи крізь задихання самому мені невідомі слова, що більше походили чи то на хекання помираючого, чи то на якісь відомські закляття.

В якийсь момент мене піймала якась тітонька. Я почав ревіти ще більше — а раптом вкраде чи щось, але жіночка спокійно тримала мене за плечі доки я не прийшов до стану, коли хоча б можу говорити. Спитавши де мої батьки вона у відповідь почула тихий бурмотьож охриплого від істерики горла: "мама де коники...". Пані знадобилось трохи усвідомити спочатку сенс сказаного мною, а потім де ж ці коники знаходяться, бо моя орієнтація на місцевості тоді бажала кращого. І жіночка відвела мене "до коників".

На кониках вже чекала в такому ж істеричному стані мама. Мене по класиці відсварили: спочатку бо злякав кобилу, потім бо втік, потім бо підійшов до незнайомців, потім шоб просто не розслаблявся. Вчителька напоїла мене бридким дешевим чорним чаєм у пластиковому стаканчику, що пік мені руки. Я сьорбав його потріскавшимися від холоду губами, доки мій брат призирливо прожигав очима мою русу потилицю.

Додому їхали в дискомфортній тиші — мама схвильована і розлючена, брат — як завжди незадоволений усім, я — в калюжі свого сорому.

Вдома вона роздратовано вручила нас двох бабусі, а сама поїхала "покататись" — дві години намотувати кола під Києвом бовтаючи по телефону з подругами, вивітрюючи гнів.

Бабуся ж на контраст мамі, ніжно впихнула нас в ванну з кип'ятку і вручила так само несмачний чорний чай, але тепер вже солодкий і у милих горнятках з ведмедиками. Нас вимили, відігріли, утішили, мене потім ще й заплели, як завше приговорюючи, які гарні в мене коси.

Брату вручили ноутбук з його тоді улюленим другим відьмаком ксґо, мені — мультики на малятко тб, поки Ба йшла на кухню готувати чергові макові рулети, пиріжки з капустою, гречані супи, голубці, тєфтєлі і що там ще середньостатистичні бабусі готують з старими нудними радянськими фільмами на фоні.

Всім ніби як стало краще. А я сидів з кружкою вже охолонувшого чаю і косичками, що натягували очі на скроні і бачив розлючену Венеру над собою.

Наступної неділі ми знову, як завжди, поїхали "на коні". Тільки цього разу мене чомусь посадили на Марту — добреньку кобилку, так само гніду, як і моя попередня. На питання, де ж Венера у відповідь я отримав: "А, вона прихворіла трохи, видимо застудилась минулого тижня, тому поки її тут нема".

Венеру я так ніколи більше і не побачив.

#укртумба #укррайт #українцівтамблері #оповідання #хз я це назвати... #спогади ? #письменництво

[elikinflower]

TW: BLOOD • Дитинство Августа або його минуле життя. Забігаючи наперед з його історією можу розповісти наступне: Будучи так званим "перевертнем" діти та підлітки чистокровних людей через це знущались над ним. Тому він не рідко повертався додому з новими ранами.

#украрт #укртамблер #укртумбочка #арткозацтво #ukrainianart #ocart #art

[math-teacher]

Слова підтримки колегам)

Друзі, я хотіла вас обійняти.(waving)

Ви зараз працюєте у дуже непростих умовах...

З вами маленькі діти, всі дуже різні. Або підлітки, з якими непросто.

У вас дуже багато невизначеності, адже зараз ми не знаємо, що буде через годину, не то, що через тиждень.

Ви проводите багато часу у сховищі і це не найпростіша задача.

Кожного дня щось додається, нові виклики, нові невідомі.

У кожної та кожного із вас своя, дуже різна особиста історія.

Просто хотіла сказати вам, що ви мої героїні та герої!

Що розумію, як вам не просто!

Ми вистоїмо, переможемо та будемо ще сильнішими! (yellow_heart)(blue_heart)

Ми розвиваємось, працюємо та будемо ще кращими версіями себе.

Люблю вас, моя командо! (heart)

Тримаємо стрій!

Не забувайте:

- турбуватися про себе (радувати себе та відпочивати)

- радіти кожній мирній миті, не дивлячись не на що!

[jarli66me]

В росії підлітки-сатаністи жорстоко вбили школярку в прямому ефірі: після цього написали її мамі

Уросії стався черговий гучний і жорстокий злочин проти підлітка. Не встигла країна-агресорка відійти від холоднокровного нападу 11-річної школярки на свою однолітку в Підмосков’ї, як уже в Санкт-Петербурзі підлітки-блогери вбили школярку прямо в ефірі стріму.

Про це повідомляє популярний місцевий паблік "Mash".

Першого травня в Санкт-Петербурзі 16-річний блогер разом зі своєю приятелькою заманили 13-річну школярку до лісу, щоб жорстоко розправитися з нею. При цьому, зважаючи на все, це вбивство було просто заради вбивства.

"Мотив цього вбивства повністю відсутній — із жертвою у них не було ні сварок, ні конфліктів", — пише автор поста.

Так, підлітки запросили до лісу нібито на "інтерв’ю у незвичайному місці" ученицю одного з навчальних закладів міста.

"Її знали як чуйну і привітну дитину. Вона відвідувала заняття в художній школі — ймовірно, мріяла піти стопами мами-відомого у своїх колах модельєра і весільного дизайнера", — йдеться в повідомленні.

Стверджується, що вибір убивць пав саме на цю дитину тому, що та нібито була відома і могла погодитися на "атмосферне інтерв’ю в лісі". До свого злочину зловмисники підготувалися заздалегідь та за кілька днів викопали могилу для своєї жертви.

Прибувши у призначене місце, підлітки нібито вели з нею інтерв’ю в прямому ефірі. Їй ставили питання на абстрактні теми, щоб вона нічого не запідозрила. Якоїсь миті підозрюваний підійшов зі спини, дістав молоток і завдав жертві не менше 10 потужних ударів.

Після розправи над дівчинкою блогер та подільниця відправили з телефону жертви повідомлення її матері — "дочка вирішила зникнути, любить маму, але додому не повернеться". Потім розбили телефон і кинули до ями разом із тілом.

У вбивстві блогер одразу зізнався у своєму Telegram-каналі. Писав, що має намір вчинити суїцид, але трохи пізніше опублікував другий пост — надто слабкий для цього, ладен здатися і сісти.

Наразі блогера та його 15-річну спільницю вже затримано правоохоронцями. До служби звернувся його батько — зателефонував і сказав, що син убив дівчинку.

Про вбивцю відомо, що він вимушено відвідував психолога, мав потяг до оккультизму та інетерсувався сатанізмом. У школу часто одягав відповідні атрибути та велику кількість неоднозначних ювелірних прикрас

Зараз підлітки дають свідчення. Порушено кримінальну справу за статтею — вбивство малолітнього, який перебуває у безпорадному стані. Максимальне покарання за цією статтею — до довічного позбавлення волі

.https://plus.telegraf.com.ua/ukr/crime/2023-05-03/5789628-v-rosii-pidlitki-satanisti-zhorstoko-vbili-shkolyarku-v-pryamomu-efiri-pislya-tsogo-napisali-ii-mami-foto