Я вже дуже довго копаюсь в собі, щоб зрозуміти, що зі мною не так, аби змінитись. Але не так давно зрозумів, що насправді я пішов неправильним шляхом. Я порівнював себе з іншими, щоб знайти відмінності, а тобто це повинні були бути причини чому я відчуваю себе відкинутим від суспільства. А насправді, я не так сильно й відрізняюсь. Соцмережі, ковід, війна і т.п. сильно впливає на всіх людей. І тепер я гадки не маю, що і як виправляти.
Постійно бачу людей, що ховаються від реальності в іграх, серіалах/аніме, роботі, скролингу стрічки, якихось хобі і т.п. І, насправді, я сам є таким. Питання лише, чи є це виходом, бо так насправді життя не відчувається таким паскудним.
4 notes
·
View notes
пиши нормально блять а не на деревенском своём
Ахахвхвхв боже
Я тому й пишу українською, щоб показати, що я вас ненавиджу і не хочу мати з вами нічого спільного.
14 notes
·
View notes
Я не справляюсь, але я повинен
10 notes
·
View notes
Нічого не відчувати, чи жити з болем і надією колись радіти життю?
16 notes
·
View notes
Не хочу спати. Наступний день не принесе нічого хорошого.
Нічого не змінюється в кращу сторону. Цього навіть уявити не можу.
15 notes
·
View notes
Ненавиджу себе. За свою нікчемність, за спроби обманювати себе, що все не так погано. За неспроможність змінитися, за неспроможність прийняти все як є.
Гидко.
11 notes
·
View notes
Думаю, мені треба зробити закріплений пост..
НЕ ЗВЕРТАЙТЕСЬ НА ВИ, ДУЖЕ ПРОШУ. Мені всього лише 19...
Тут багацько сумних постів, бо я вирішив, що це ідеальне місце куди можна викидати свої думки.
Також тут є рандомна фігня. Часто вона не має сенсу.
Ще більше рандомної фігні в телеграмі (я створив канал, бо в той період вирішив робити речі, які не хотів робити раніше, і от це була одна з них)
В мене є кіт на ім'я Піксель. Це важливо. Він в батьків. Це сумно. (Мені здається люди читають цей блог тільки через Пікселя, або через те, що я читаю їх).
Я радію, коли бачу коментарі, але часто не знаю що відповісти. Вибачте.
Мені можна писати в особисті. Але я часто не можу підтримувати спілкування. Вибачте.
25 notes
·
View notes
Їбать, я можу питати сам себе
І сам собі відповідати
22 notes
·
View notes
Боляче. Потрапив у пастку, яку сам для себе й створив.
Хочу бути самим собою. Не боятись засуджень, не боятись того, що мене покинуть.
Холод такий приємний. Після нього будь-яке тепло відчувається значно сильніше.
З кожним разом все складніше сюди щось писати. Мене вже не будуть читати лише незнайомі люди.
20 notes
·
View notes
Не бачу, як в майбутньому буду чомусь радіти. Або страждання, або відсутність будь-якої реакції, і весь світ ніби сірий.
Хоча, зараз я досі можу радіти якимось дрібничкам. Наприклад, сьогодні був радий бачити небо. А ще дерева на його фоні, верхівки будинків, дроти і птахів.
Відчуваю відчай через своє життя. Нема кого просити про допомогу. Хоча, навіть не знаю, хто і як міг би мені допомогти.
17 notes
·
View notes
В мене відчуття наче апокаліпсис вже почався, просто ми цього не розуміємо
муд: спокійно і врівноважено йдеш на каву вранці з передчуттям, що це останні роки твого існування в світі без глобальної ядерної війни, апокаліпсису і тотального пиздецю 💅🏻
31 notes
·
View notes
Я: не розумію куди зникли гроші з картки
Комуналка: 👋
Книжки: 👋
Психотерапевт: 👋
19 notes
·
View notes
Мозок: нам треба спілкуватись з людьми
Я: ну то пішли
М: нііі, ми їх боїмося
Я: емм.. і що тоді робити?
М: страждати!!
Я: аа.. можна не треба..
М: нізя)))
36 notes
·
View notes
З яких пір щасливі спогади почали зафарбовуватись смутком
12 notes
·
View notes
Туга - спокій, який завдає болю
5 notes
·
View notes
Ура ура життя класне
Як я заїбався, поможіть
Мотивація, ура працюєм
Все лайно, майбутнє лайно, я теж лайно
Просто тримаємося і робимо
Неймовірно сумно, вбийте пліз
Нема сенсу нити, живемо далі без емоцій
І потім все це повторюється знову і знову. Я втомився.
23 notes
·
View notes