Last Seen Blogs
oc-a-week
Miles Is an OC Hoarder 💕
cesar-srch
Les CC de César !
offmymedsgirl
Little Ashley Baby (im 19!)
diogxnxs
PHOOOEEY!!!
Text
Що Трамп робить в Україні?
"Три роки тому я написав статтю, яка по суті стверджувала, що Україна - це не наша боротьба і не важливо, як сильно ми хочемо підтримати людей, які борються за свободу від Росії", - пише в американській газеті The Washington Times Л. Тодд Вуд, відставний військовий, письменник і журналіст. За словами автора, Росія ніколи не дозволить Україні повністю вийти з-під свого впливу. "З урахуванням сказаного, що президент Трамп робить в
Україні?" - задається питанням колумніст.
"Адміністрація призначила спецпредставника, щоб розібратися з українським кризою, - йдеться в статті. - Курт Волкер, людина з досвідом у вашингтонських колах, що мають відношення до національної безпеки, що їздить по Європі і зустрічається з зацікавленими сторонами конфлікту в Донбасі. На цьому тижні він опублікував те, що можна назвати ультиматумом Росії: прийміть рішення вийти зі Східної України, інакше..."
"Міністр оборони Трампа Джим "Скажений Пес" Мэттис недавно їздив в Київ, спостерігав за військами НАТО, маршируючими в День незалежності України, і заявив: "Не сумнівайтеся, США підтримують Україну (...), і ми не приймемо російську анексію Криму". Він також натякнув на те, що адміністрація Трампа обмірковує поставки смертоносного оборонної зброї українським військам, які борються з проросійськими сепаратистами на сході", - продовжує Вуд.
"Всі ці події змусили б середнього спостерігача вважати, що США повним ходом рухаються до битві з Москвою, - зазначає автор. - У цьому зв'язку я б сказав, що смерть зовнішньої політики Трампа, викладеної ним під час кампанії, особливо що стосується відносин з Росією, дуже сильно перебільшена".
"Трамп просто парламентер. Я думаю, що зараз він веде переговори", - пише колумніст. На думку Вуда, "ми просто спостерігаємо за жорсткою лінією, продемонстрованої Кремлю перед тим, як буде укладена угода. Трампу подобається діяти з позиції сили. Він любить, щоб у нього на столі були карти, від яких він може відбутися, якщо буде потрібно".
"Ні, я не думаю, що у нас буде війна з Росією, - підсумовує автор. - Як би те ні було, Трамп відстоїть нашу безпеку, наші інтереси і наших союзників. Він не буде займатися умиротворенням. Він укладе угоду, яка вигідна для Америки".
Click to Post
0 notes
Text
Меланія і її інтермедія в туфлях на шпильці
"Меланія Трамп, колишня модель, яка виконує обов'язки "першої леді", часто говорить зі світом не словами, а своїми нарядами", - вважає оглядач Politico Енні Карні.
Меланія Трамп поки не оголосила про жодну громадської кампанії, за яку має намір виступати в якості дружини президента, і навіть не вказала на яку-небудь сферу інтересів, де могла б вести такі кампанії. "Але вона з ретельністю мовчазно зміцнює позиції свого
Photo by TRUMP MEMES LIBRARY
чоловіка, з'являючись на публіці поруч з ним в бездоганною і доречною одязі", - зазначає автор. Преса високо оцінила наряди, які Меланія вибрала для візитів в Саудівську Аравію і Париж.
"Але у вівторок вона, схоже, "спіткнулася": коли вона сідала у президентський вертоліт, щоб відвідати рятувальників в понівеченому ураганом Техасі, на ній були чорні туфлі зі зміїної шкіри на височенному каблуці", - пише видання.
"Цей яскравий образ першої леді, яка в туфлях на шпильках вирушила на місце стихійного лиха - в той самий момент, яким президент спробував скористатися, щоб продемонструвати свою міць і рішуче лідерство, - замість цього знову символізує Білий дім, який частенько здається відірваним від реальності", - зазначає видання.
"Це створює помилкове враження. За ними спостерігало багато людей. Вони прямували до місця, постраждалі від стихії. Їй слід було одягтися відповідно", - зауважила Лайза Клейн, в минулому стиліст кандидата у віце-президенти Сара Пейлін.
Видання зауважує: туфлі Меланії, як мінімум, тимчасово відвернули увагу від президента Трампа, який налаштований похмуро, але, за словами помічників, його підбадьорило ефективне, на його погляд, усунення наслідків урагану.
Видання зауважує: під час перельоту Меланія перевзулася у білі кросівки, зовсім нові на вигляд.
"Сумно, що в Техасі триває бурхливе стихійне лихо, - заявила прес-секретар першої леді Стефані Грішем, - а людей турбують її туфлі".
Click to Post
0 notes
Text
Меланія і її інтермедія в туфлях на шпильці
"Меланія Трамп, колишня модель, яка виконує обов'язки "першої леді", часто говорить зі світом не словами, а своїми нарядами", - вважає оглядач Politico Енні Карні.
Меланія Трамп поки не оголосила про жодну громадської кампанії, за яку має намір виступати в якості дружини президента, і навіть не вказала на яку-небудь сферу інтересів, де могла б вести такі кампанії. "Але вона з ретельністю мовчазно зміцнює позиції свого чо
Photo by TRUMP MEMES LIBRARY
ловіка, з'являючись на публіці поруч з ним в бездоганною і доречною одязі", - зазначає автор. Преса високо оцінила наряди, які Меланія вибрала для візитів в Саудівську Аравію і Париж.
"Але у вівторок вона, схоже, "спіткнулася": коли вона сідала у президентський вертоліт, щоб відвідати рятувальників в понівеченому ураганом Техасі, на ній були чорні туфлі зі зміїної шкіри на височенному каблуці", - пише видання.
"Цей яскравий образ першої леді, яка в туфлях на шпильках вирушила на місце стихійного лиха - в той самий момент, яким президент спробував скористатися, щоб продемонструвати свою міць і рішуче лідерство, - замість цього знову символізує Білий дім, який частенько здається відірваним від реальності", - зазначає видання.
"Це створює помилкове враження. За ними спостерігало багато людей. Вони прямували до місця, постраждалі від стихії. Їй слід було одягтися відповідно", - зауважила Лайза Клейн, в минулому стиліст кандидата у віце-президенти Сара Пейлін.
Видання зауважує: туфлі Меланії, як мінімум, тимчасово відвернули увагу від президента Трампа, який налаштований похмуро, але, за словами помічників, його підбадьорило ефективне, на його погляд, усунення наслідків урагану.
Видання зауважує: під час перельоту Меланія перевзулася у білі кросівки, зовсім нові на вигляд.
"Сумно, що в Техасі триває бурхливе стихійне лихо, - заявила прес-секретар першої леді Стефані Грішем, - а людей турбують її туфлі".
Click to Post
0 notes
Text
Енергія - це політика
У порту Засніц на німецькому острові Рюген вже зберігаються труби. В кінці поточного року тут почнеться будівництво газопроводу "Північний потік-2", за яким у Європу потече російський газ. Власником газопроводу є дочірня компанія "Газпрому", а будівництво буде вестися за фінансової підтримки двох німецьких, однієї французької, однієї австрійської та
Photo by bvrolijk
однієї голландської компаній. У 2005 році екс-канцлер Німеччини Герхард Шредер посприяв будівництва паралельного газопроводу "Північний потік" і потім увійшов до складу наглядової ради консорціуму, який тепер якраз і будує викликав чимало суперечок газопровід "Північний потік-2", пише Ганна Зауэрбрай на сторінках німецької газети Tagesspiegel.
"Але "Північний потік-2" викликає неоднозначну реакцію не за посади Шредера, а тому, що газопровід розколює Євросоюз і є причиною розбіжностей навіть у правлячій коаліції Німеччини", - йдеться в статті. З цієї причини зараз не ясно, чи буде в майбутньому уряд Німеччини захищати проект газопроводу в Брюсселі так само завзято, як зараз, чи збереже він політичну підтримку.
Спір в Брюсселі ведуть Німеччина та Австрія, з одного боку, і Єврокомісія і велика частина інших європейських країн - з іншого. Насамперед, Польща разом з прибалтійськими державами, а також Єврокомісія вважає, що "Північний потік-2" загрожує "загальної геополітичної стратегії зі зниження залежності Європи від російського газу". Зараз третина всього газу, який Німеччина і ЄС в цілому закуповують за кордоном, має російське походження.
З цієї причини в Німеччині незабаром знову може розпочатися дискусія, чим все-таки є "Північний потік", політичним або економічним проектом, і чи потрібно укладати щодо нього договір в рамках ЄС. "Наскільки гострою виявиться ця дискусія, стане ясно після виборів в Бундестаг", - підкреслює журналістка.
Так, чим менше часу залишається до виборів, тим сильніше критикують ставлення уряду Німеччини до "Північного потоку-2" в "Християнсько-демократичний союз"(ХДС). У число найбільш завзятих критиків проекту входять Голова комітету Бундестагу з питань зовнішньої політики Норберт Реттген і депутат Європарламенту Ельмар Брок. "Північний потік - це політичний проект", - заявив Брок. За його словами, європейцям "треба нарешті зрозуміти, що енергетична політика - це ще й політика безпеки. Жодна іноземна держкомпанія не повинна мати в Європі позицію, яка дозволяє їй панувати на ринку".
Автор пояснює, яким чином ступінь підтримки "Північного потоку-2" в Брюсселі буде залежати від результату виборів: "Поки що Меркель в цьому питанні відкрито не протистояла СДПН. Але в уряді без СДПН "Північний потік-2" точно втратить частину підтримки, а в коаліції з німецькими "Зеленими" проект взагалі помре".
Click to Post
0 notes
Text
Як Європі слід вести себе з Росією?
Депутат від фракції "Зелених" у Бундестазі Марілуїза Бек виробила кілька рекомендацій, як Європі в майбутньому слід звертатися з Росією. Серед них є пункт про введення безвізового режиму для росіян.
"В даний час Росія і Євросоюз діють асиметрично", - пише депутат у статті для швейцарської газети Neue Zuercher Zeitung. Військова окупація та анексія Криму, а також агресія на сході України показали, що "Кремль готовий домагатися своїх політичних цілей, у числі іншого, і військовим шляхом. (...) У той же час ЄС хоче виключити військову силу з європейської політики". Таким чином, поки "ЄС вірить у силу права, Путін робить ставку на право сильнішого". "Як протистояти Росії без ризику бути втягнутим у військову ескалацію? Ось в чому суть непросте завдання дипломатії", - підкреслює політик.
"По-перше, необхідно проявляти стійкість до пропаганди, - вказує Бек. - Дезінформація - важливий інструмент російських властей. (...) Росія віртуозно грає роль жертви і поширює легенди про те, що її нібито оточують війська НАТО. Все це впливає на мислення багатьох жителів західних країн. Але на ділі саме Росія розміщує найсучасніші підрозділу на кордоні з східними країнами ЄС".
По-друге, як зазначає Бек, "необхідно виявляти єдність". "Кремль хоче розпаду Заходу. "Брекзит" став успіхом для Путіна. Просування так званого "правого" інтернаціоналу з таких партій, як "Партія незалежності Сполученого Королівства (UKIP), французького "Національного фронту", "Австрійської партії свободи" і німецької "Альтернативи для Німеччини", показує, що все повинно закінчитися", - йдеться в статті. "Насправді Кремль не очікував єдиної позиції Заходу щодо санкцій, - вважає автор. - І той, хто коливається, буде лише послаблювати власну позицію".
Також Бек вважає, що Європа повинна продовжити "модернізаційне партнерство з Росією". "Російській економіці не вистачає перспектив, населення відчуває зниження купівельної спроможності. Російська інфраструктура знаходиться в жалюгідному стані. Відсутність верховенства закону не дає можливості з'являтися дрібному і середньому бізнесу. До того ж все більше освіченої молоді хоче виїхати з країни. В даний час країна існує лише завдяки газу і нафти, і поки що репресії здатні стримувати опозицію. Але панове в Кремлі знають, що систему, яка прийшла в занепад, неможливо стабілізувати репресіями, - йдеться в статті. - А модернізація неможлива без правової держави і демократії. З цієї причини Захід повинен показати, що він буде всіляко підтримувати модернізацію Росії на основі демократичних принципів". "Для нас Росія - це Європа", - пише Бек.
На закінчення політик пропонує ввести безвізовий режим з Росією. "Ми повинні протиставити свободу пропагандистській машині Кремля, отруює голови російських громадян, - пише Бек. - Слід відмінити візи, які не викликають нічого, крім почуття приниження. Чим більше російських громадян познайомиться з західними країнами, де є свобода слова і свобода преси і де немає корупції (...), тим швидше почне руйнуватися авторитарний режим в Кремлі. Ми повинні показати, що на Заході, оголошеному загниваючим, життя насправді краще. Все це буде сприяти демократичним змінам в Росії".
Click to Post
0 notes
Text
Пол Манафорт об'єднався з юрисконсультом Обами, щоб допомогти союзникові Путіна
"Це робили не тільки республіканці", - стверджує журналіст The Daily Beast Спенсер Акерман.
"Коли Полу Манафорту знадобилася могутня вашингтонська юридична фірма, яка благословила б тривожний крок його клієнтів з київського прокремлівського режиму, майбутній глава виборчого штабу Трампа звернувся до юристів, у яких були тісні зв'язки з адміністрацією Барака Обами", - йдеться в статті.
Автор стверджує: "Команда з фірми Skadden Arps, очолювана Грегом Крейгом, який при Обамі був юрисконсультом Білого дому, склала доповідь, обеляющий пропутінська уряд Віктора Януковича - знімає з нього провину за ув'язнення антикремлівської попередниці Януковича. Манафорт був консультантом Партії регіонів Януковича". Видання стверджує, що Skadden Arps заплатили близько 13 тис. доларів - тобто вражаюче мало.
Видання вважає: якщо розслідування російського втручання у вибори в США буде справді незалежним, воно торкнеться не тільки республіканців, але і демократів.
"Прийшовши до влади в 2010 році, Янукович, не гаючи часу, почав переслідувати своїх супротивників. У жовтні 2011 року суд засудив прозахідну Юлію Тимошенко, правонаступником якої став Янукович , до 7 років в'язниці через переговорів по газу, які вдарили по кишені Дмитра Фірташа, мільярдера-фінансиста Партії регіонів (тепер у США йому пред'явлені звинувачення, його також звинувачують в тому, що він гангстер)", - йдеться в статті.
Тимошенко звинуватила Януковича у політизації судового процесу, голова Європарламенту висловив серйозні сумніви щодо справедливості, незалежності та прозорості цього розгляду".
Манафорт і його команда знайшли рішення - доручили авторитетної американської юридичної фірми Skadden Arps і в особливості двох юристів, пов'язаних з демократами, провести розслідування. "Партнер фірми Крейг був першим юрисконсультом Білого дому при Обамі. Кліфф Слоун, який працював юристом в Білому домі при Біллі Клінтоні, пізніше став спецпредставником Держдепартаменту щодо закриття в'язниці в Гуантанамо. Обидва згадані в документах, знайдених в архівах уряду Януковича, що Тимошенко доклала до (пізніше відхиленого) позовом в нью-йоркський федеральний суд", - йдеться в статті.
На думку екс-прокурора Ренато Маріотті, Манафорт вибрав саме цих юристів, "щоб показати, що проросійська українська партія користується двопартійної підтримкою, і, можливо, щоб отримати звіт, який серйозно сприйняла б адміністрація Обами".
На думку автора, доповідь Skadden від грудня 2012 року вказував на кілька порушень, тобто не цілком реабілітував уряд Януковича. Але Skadden уклала: "Ми не вважаємо, що Тимошенко надала конкретні докази політичної вмотивованості, яких було б достатньо, щоб за американськими критеріями скасувати винесений їй обвинувальний вирок".
Держдепартамент США негайно розкритикував висновки Skadden, зазначає автор. Адвокати Тимошенко ще раніше подали в Нью-Йорку позов до Манафорту, Фірташу та іншим особам. Пізніше суд відхилив його, визнавши, що зв'язок між тюремним ув'язненням Тимошенко і відповідачами недостатньо доведена.
Коли Янукович позбувся влади, екс-генпрокурор України залишив у сауні частина документів, як повідомляла New York Times. "Серед них був один з ранніх чернеток доповіді Skadden "з позначками українських офіційних осіб уряду, які, як видається, тиснули на американців, вимагаючи більш співчутливої інтерпретації справи", - цитує автор.
Навесні 2014 року адвокати Тимошенко схопилися за ці документи. "З цього документа явно випливає, що Манафорт диригував нібито "незалежним" розслідуванням Skadden і координував його з українським урядом, щоб Янукович і його спільники-здирники, в тому числі Фірташ, інформувалися про все, що вивчають члени "команди" Skadden, що вони шукають і куди рухається їх "розслідування", - написали вони у клопотанні.
Були також великі сумніви з приводу грошей, отриманих Skadden за доповідь.
"Один український адвокат Тимошенко знайшов у викинутих документах вказівки на те, що високооплачуваним юристів Skadden виплатили еквівалент менше 13 тис. доларів за місяць з гаком роботи, що передбачала закордонні поїздки. В нью-йоркський федеральний суд, куди Тимошенко раніше подавала позов на Манафорта і Фірташа, були представлені обчислення, згідно з якими юристи з Skadden повинні були виписати рахунок на 2 млн доларів", - йдеться в статті.
Українська прокуратура визнала низький гонорар підозрілим. "Як повідомляла CNN в березні, тепер українська прокуратура також вважає, що союзники Манафорта перевели ще 1 млн доларів на рахунок в Citibank, який, як вважається, контролюється Skadden, - заплатили їм "під прилавком" за доповідь, який гостро потрібен їм в 2012 році", - пише автор.
На думку автора, вести про співпрацю колишніх співробітників адміністрації Обами з Манафортом порадують оточення Трампа.
Click to Post
0 notes
Text
Холодна війна Росії зі Скандинавією
"Хоча шведи і фіни більше не наполягають на своїй нейтральності, як вони це робили в еру холодної війни, для них політично важко піддати сумніву всередині країни передбачувані плюси неприєднання. Як здається, вони ведуть безпечну гру, однією ногою перебуваючи в таборі НАТО, а інший - хоч і нетвердою - назовні", - пише в The Wall Street Journal Азіта Раджі, старший науковий співробітник Каліфорнійського університету в Берклі, колишній посол США в Швеції (2016-2017 роки).
"Є небезпека - це наростаючий гнів Росії через все більш близьких відносин між шведами, фінами та НАТО, - вказує експерт. - Росія попередила обидві країни про тяжкі наслідки, якщо вони приєднаються до Альянсу".
"Немає нічого дивного в тому, що Швеція і Фінляндія відчувають себе більш вразливими, ніж під час холодної війни, - продовжує Раджі. - Вже не будучи дійсно нейтральними, але не входячи в широкий військовий альянс, вони залежать від думки Росія, що вони стають на бік НАТО".
"Ці країни бачили, як розвивалася ситуація, коли Росія вторглася на Україну, у якої теж було привілейоване партнерство з НАТО, - йдеться далі. - Оскільки у неї не було членства і вона не підлягала захисту з 5-ї статті, Альянс не направив війська для захисту України. Для Швеції і Фінляндії різниця між холодною війною і сьогоденням полягає в тому, що у них немає невизначеною і ненадійною "захисту", яку дає нейтралітет, але немає і офіційної та реального захисту НАТО, - вважає екс-посол. - У той час як зростає напруга з Росією, шведи і фіни знаходяться в пастці своєї історичної нейтральною ідентичності і своїй нинішній позиції військового неприєднання".
"У Стокгольмі та Гельсінкі будуть уважно і з великим занепокоєнням спостерігати за російськими військовими силами, які зараз стягуються на вересневі військові навчання "Захід" на іншому березі Балтійського моря", - пише Раджі.
"Для лідерів Швеції і Фінляндії навчання "Захід" можуть стати можливим провісником майбутнього, - йдеться у висновку статті. - Те, як це змусить їх переосмислити свої стосунки з НАТО матиме глибоке вплив на безпеку майбутніх поколінь".
Click to Post
0 notes
Text
На фото з камер спостереження видно російські офіцери розвідки, готують переворот в Чорногорії"
Бен Фармер представляє The Telegraph "фотографії зі прихованих камер спостереження, які, як повідомляється, ключовим доказом того, що офіцери російської розвідки планували переворот, який закінчився б в��ивством європейського лідера".
"На знімках, отриманих європейськими спецслужбами, імовірно видно два офіцера російської військової розвідки ГРУ, відвідали Балкани і спостерігають за людиною, найнятим ними, щоб режисерувати криваве повалення чорногорського уряду, - йдеться в статті. - Едуард Шишмаков і Володимир Попов постануть перед судом (так в оригіналі; росіяни оголошені
в міжнародний розшук, але не затримано, суд над ними буде проходити заочно. - Прим. ред.) в наступному місяці з 13 іншими підозрюваними за свою роль в наміченому на день виборів змові про напад на чорногірський парламент і вбивстві Міло Джукановіча, прозахідного лідера країни".
"Вважається, що фотографії зроблені в белградському парку приблизно під час зірваного перевороту і є ключовими доказами, які, за словами прокурорів, говорять про зв'язок змови з російськими "державними органами", - вказує автор.
"Кремль рішуче заперечує яку б то не було участь у змові, і два проросійських опозиційних лідера з числа обвинувачених запевняють, що він - фальшивка, спрацьована, щоб їх дискредитувати, - передає Фармер. - Однак британські та американські власті вважають, що змова користувався російською підтримкою високого рівня і був одним з найбільш кричущих прикладів спроб Кремля підірвати європейські демократії".
Click to Post
0 notes
Text
Washington Times: щоб досягти угоди по Україні, Трамп спілкується з Росією з позиції сили
Як нагадує оглядач The Washington Times Тодд Вуд, ще три роки тому він написав статтю, в якій говорилося, що Сполученим Штатам не слід лізти у збройний конфлікт на Україні. На думку автора, люди, які наполягають на тому, щоб США витрачали свої багатства і проливали кров своїх громадян на цій «житниці Європи», просто не розбираються в історії і не розуміють можливі наслідки подібних дій.
«Росія ніколи не дозволить Україні повністю піти з-під російського впливу. Москва просто не вірить у те, що зможе вижити в тому випадку, якщо Україна буде членом НАТО», — підкреслює автор.
Далі Тодд Вуд задається питанням, у чому ж полягає політика президента Трампа по Україні. Оглядач The Washington Times при цьому зазначає, що нещодавно спецпосланець США Курт Волкер, призначений нинішньою адміністрацією для вирішення українського кризи, що виступив, можна сказати, з «ультиматумом в адресу Росії».
Зокрема, він заявив наступне: «Відносини між Росією і США важливі, і існуюча в Україні проблема буде цим відносинам шкодити». Говорячи ж про роль Москви у Донбасі, він «налякав» тим, що Росії доведеться прийнятиряд фундаментальних рішень».
Крім цього, міністр оборони США Джеймс Мэттис нещодавно поприсутствовал на військовому параді з нагоди Дня незалежності України. У ході свого візиту до Києва він натякнув на можливі поставки українським властям летальних оборонних озброєнь. А на питання про реакцію Росії на подібну провокацію, Мэттис підкреслив: «Оборонні озброєння не є провокаційними, якщо ви не агресор».
Все це, як зазначає автор, може переконати пересічного спостерігача у тому, що Сполучені Штати на шляху до конфлікту з Москвою.
Однак, переконаний Вуд, світ просто знову недооцінює Дональда Трампа в тому, що стосується його політики по відношенню до Росії.
«Пан Трамп лише виступає в ролі парламентера. По-моєму, він зараз веде переговори. І, так, вже набив оскому кліше про «мистецтво укладання угоди» тут як не можна до речі. Пан Трамп думає далеко наперед. Він заздалегідь керує ситуацією і проявляє терпіння, щоб дочекатися того моменту, коли буде отримано відомий йому кінцевий результат. Саме так він діє. Думаю, ми просто спостерігаємо демонстрацію Кремлю жорсткої лінії, що передує укладення угоди», — пише Тодд Вуд.
Президент США, за словами оглядача The Washington Times, любить діяти з позиції сили. Йому подобається мати на руках всі необхідні для укладення угоди карти. І ця стратегія — повна протилежність некомпетентності і слабкості адміністрації Обами.
«Ті, хто пам'ятають президента Рейгана, можуть її дізнатися. Ті ж, хто занадто молоді, просто ніколи її не бачили», — підкреслює автор.
Оглядач The Washington Times переконаний, що США не стануть воювати з Росією. Однак президент Трамп буде відстоювати безпеку та інтереси Америки і її союзників, при цьому він не стане проводити політику умиротворення, а укладе угоду, яка піде на користь Сполученим Штатам.
«Я думаю, що президент Росії Володимир Путін знає про це, — пише Тодд Вуд. — Американські чоловіки і жінки не повинні помирати заради України. Подумайте про те, якщо б Росія почала озброювати Техас проти США. Саме так Москва дивиться на це. Ми можемо надавати їм (українцям. — ИноТВ) допомогу, можливо навіть таємним чином. Проте війна з Росією із-за її «близького зарубіжжя» просто неприйнятна».
Click to Post
0 notes
Text
Донбас: витончена тактика Кремля
В останні місяці Росія займала в Донбасі порівняно помірну позицію. Принаймні, вона уникала таких загострень, як бої під Іловайском в 2014 році або в районі Дебальцеве в 2015-м "Замість цього Кремль, що стоїть за конфліктом на Україні, воліє сьогодні робити ставку на військові дії низької інтенсивності", - пише в статті на сайті Focus науковий співробітник київського Інституту євроатлантичної інтеграції Андреас Умланд.
На думку автора, Кремль переслідує наступні цілі: "З одного боку, він намагається залучати мінімум уваги Заходу, роблячи вигляд, що російсько-український конфлікт заморожений. З іншого - неінтенсивні, але щотижневі перестрілки повинні отруювати атмосферу в українському суспільстві, особливо в проросійських областях на сході країни".
Якщо ця стратегія спрацює, "ці частини України впадуть у стійку економічну, соціальну і психологічну депресію, що може підготувати ґрунт для їх майбутнього приєднання до Росії, - так, принаймні, можуть мислити кремлівські стратеги", - йдеться в статті.
І це ще не найгірший сценарій розвитку подій, додає Умланд. Відомий російський військовий експерт Павло Фельгенгауер, вказуючи на нинішнє озброєння російської армії, рух військ та інфраструктурні проекти поблизу українського кордону, застерігає від відкритого, а не завуальованого російського вторгнення вглиб України.
"На тлі цих ризиків Брюссель, Берлін, Париж, Варшава, Лондон та інші проукраїнські сили повинні діяти чітко і рішуче, роблячи заяви і використовуючи економічні санкції", - закликає автор статті.
Припустимо, пише Умланд, "Брюссель могла б сигналізувати про готовність ввести ембарго на імпорт російської нафти, що доставляється в ЄС трубопроводами, якщо справа дійде до просування російських вглиб української території".
Це призведе до великих проблем з транспортуванням нафти з Західного Сибіру, в той час як країни Європи зможуть порівняно легко перейти від сибірської нафти до арабської або який-небудь інший танкерної нафти", упевнений експерт.
"Однак самим доступним способом зняття напруженості у Східній Європі є підвищення безпеки України допомогою більш активної політичної, військової та економічної підтримки Києва", - продовжує автор.
Що стосується військової допомоги, США могли б надати підтримку Україні і Грузії, наділивши їх так званим, статусом "основного союзника США поза НАТО" (Major Non-NATO Ally), вважає Умланд.
Ця та інші заходи з підтримки Києва будуть сприяти не тільки посиленню безпеки на Україні, але і благотворно позначаться на економічному розвитку країни. "Міжнародна залученість збільшить вплив Заходу в країні і зробить її привабливішою для міжнародних інвесторів", - додає автор.
Все це, резюмує експерт, може стати передумовами до відновлення територіальної цілісності країни та поступового україно-російського зближення.
Click to Post
0 notes
Text
Ядерне роззброєння на руку Путіну?
Уряд має намір підписати конвенцію про ліквідацію всієї ядерної зброї в світі. Але щоб підписання мало юридичну силу, його повинен схвалити парламент — а там ідея зустріла серйозний опір.
«Це чудово грає на руку Путіну. Це означає не просто сказати „ні“ НАТО. Це значить зробити неможливим вступ в НАТО на невизначений термін і паралізувати самих себе з точки зору безпеки», — говорить голова оборонної комісії Аллан Відман (Allan Widman).
Спікер з питань оборони партії Християнські демократи Мікаель Оскарссон (Mikael Oscarsson) описує конвенцію як «фатальний постріл у повітря».
«Звичайно ж, ми проти ядерної зброї, але це все дуже серйозно і не має нічого спільного з реальністю».
Svenska Dagbladet: Чому ні?
Мікаель Оскарссон: Причина, по якій Фінляндія не хоче в цьому брати участь — підписання позбавляє країну опції вступу в НАТО. США не зможе більше захистити Швецію, якщо ми підпишемо конвенцію, і не зможе брати участь, наприклад, у навчаннях «Аврора».
Конвенція про повне ядерне роззброєння відкриється для підписання в Нью-Йорку 20 вересня. Як заявила міністр закордонних справ Маргот Валльстрем (Margot Wallström) газеті SvD, «ядерну зброю — особливо велика загроза людству», «нинішнє роззброєння проходить надто повільно» і «потрібні нові ініціативи».
«Ставлення Швеції та уряду до такої зброї добре відомо вже давно», — сказала міністр закордонних справ.
Згідно з внутрішнім документом Мзс, до якого SvD отримала доступ, уряд у ході переговорів про конвенції прагнуло «прояснити шведську позицію як природний елемент усталеної шведської політики безпеки».
«Зацікавленість Швеції в цій справі представляється логічною в світлі традиційної шведської політики на підтримку глобального роззброєння, участі в гуманітарних питаннях і того, що Швеція в принципі не залишається в стороні від багатосторонніх переговорів ООН».
У той же час конвенція виключає присутність ядерної зброї на шведській землі. Аргумент, висунутий в ході підготовки в канцелярії уряду за участю міністерства оборони та інших відповідних органів: і це, в свою чергу, теж може мати негативні наслідки.
«Є ризик, що конвенція зруйнує двосторонні оборонні угоди з важливими країнами НАТО», — повідомило джерело SvD.
Маргот Валльстрем сказала газеті SvD:
«Наш перший аналіз показує, що наші дво - і багатосторонні оборонні співпраці заборона на ядерну зброю не торкнеться».
За словами Валльстрем, уряд зараз збирається «провести ґрунтовний аналіз наслідків конвенції». У дискусійній статті в SvD міністр закордонних справ нещодавно писала, що робота ведеться в напрямку підписання».
«Питання в тому, які приховані оцінки були зроблені. Що скажуть міністерство оборони та збройні сили, як це вплине на наші відносини з партнерами. Всі ці речі уряд зобов'язаний прояснити», — вважає спікер помірних з питань оборони Ханс Валльмарк (Hans Wallmark).
У парламенті уряд, що складається з представників соціал-демократів і помірних, може також розраховувати на підтримку Партії лівих. Але щоб прийняти законопроект, який ратифікує конвенцію і зробить її юридично дійсною, потрібна підтримка мінімум ще однієї партії — безпосередньо або через голоси тих, що утрималися.
За відомостями SvD, цього тижня МЗС запросило на бесіду з держсекретарем Аннікою Седер (Annika Söder) Партію Центру і Помірну коаліційну партію, щоб спробувати зміцнити позицію соціал-демократичного і поміркованого уряду.
Ханс Валльмарк (Помірна партія) заявив SvD:
«Ми спочатку дуже скептично налаштовані. Це може викликати дисгармонію у стосунках з нашими традиційними союзниками».
Svenska Dagbladet: З якої причини?
Ханс Валльмарк: З країн-членів ЄС, крім Швеції, лише Австрія та Ірландія активно просували цей процес. Було б дуже сумно, якби уряд просто поставив парламент перед доконаним фактом.
Центр вважає, що уряд правильно вчинило, почавши брати участь у переговорах про повне ядерне роззброєння.
«Важливо, що ми працюємо над роззброєнням і ліквідацією ядерної зброї, але ми повинні вирішувати це питання так, щоб випадково не віддати зброю в руки тим, хто нам загрожує. Зараз ми хочемо ознайомитися з оцінками уряду», — сказала Керстін Лундгрен (Партія Центру), член комісії у закордонних справах, газеті SvD.
«Шведські демократи» не відповіли на питання SvD про конвенції.
122 країни проголосували за глобальне роззброєння
Переговори з приводу тотального роззброєння закінчилися в Нью-Йорку на початку липня.
Швеція стала тоді стала однією з 122 країн ООН, які проголосували «за». Більшість інших країн були з Африки, Азії і Латинської Америки.
В якості наступного кроку кожна нація має визначитися, чи б��де підписувати конвенцію або утримається від цього.
Ядерні держави бойкотували процес переговорів. Єдина країна НАТО, яка в них брала участь — Нідерланди — проголосувала негативно, мотивуючи це тим, що конвенція не узгоджується з членством в оборонному альянсі, в якому атомну зброю є частиною ядерної стратегії стримування.
Click to Post
0 notes
Text
Є спосіб змусити Путіна припинити війну на Донбасі
Заява лідерів Німеччини і Франції Ангели Меркель і Еммануеля Макрона, які зажадали від президентів України і Росії виконувати взяті на себе зобов'язання щодо припинення вогню на сході України, є дивним продовженням риторики часів укладання«Мінська-2». В той же час зберігається необхідність тиску міжнародного співтовариства на Кремль, а єдиний спосіб примусити президента РФ Володимира Путіна до світу — визнати Росію державою-агресором на рівні Європи. Таку думку висловив «Апострофу» координатор групи «Інформаційне опір» Дмитро Тимчук.
У заяві Макрона і Меркель немає нічого нового. Риторика європейських представників «нормандської четвірки» залишається, на жаль, такою ж, якою і була. Немає чіткого акценту, що є в цьому конфлікті країна-агресор і жертва агресії. Незважаючи на те, що Європа, починаючи фактично з рішення ПАРЄ осені минулого року, визнає, і ні в кого начебто не викликає заперечень той факт, що Росія є державою-агресором. Однак формат відповідає тому, що ми бачили в 2014-2015 роках: є якісь сторони конфлікту, вони несуть спільну відповідальність в однаковій мірі і так далі. Чесно кажучи, навіть з точки зору звичайної логіки, таке сприйняття подій на Донбасі, з урахуванням, що вже всі визнають факт російської агресії, видається дуже дивним.
Чому так відбувається, ми можемо тільки здогадуватися. Очевидно, щоб не дратувати Путіна черговий раз, не погіршувати складні відносини між європейськими країнами та Росією. Ми бачимо, що в тій же Німеччині все частіше розповідають про те, що розглядають варіанти поетапного зняття санкцій — звичайно, якщо Росія буде якісь заходи вживати. Але в умовах, коли таких з боку Кремля немає, розповідати про готовність знімати санкції нерозумно — як на мене, адекватність цього дорівнює нулю.
У цій ситуації Україна залишається послідовною: українське керівництво заявляє про те, що залишається прихильним духу і букві Мінських угод. Зокрема, тієї його частини, яка стосується деескалації. Після якої тільки можливо виконання політичної частини. Але якихось кроків у відповідь з того боку ми, на жаль, не спостерігаємо.
Україна ще в січні 2015 року законодавчо — постановою Верховної Ради визнала Росію державою-агресором. І добре, що ми готуємо вже більш стратегічні і більш практичні законодавчі акти, які спрямовані на деокупацію Донбасу. Дивовижно, якщо у проекті закону про реінтеграції Донбасу (який активно обговорюється зараз, — «Апостроф») після узгодження з західними партнерами залишилися ті принципові позиції, про які ми говорили на засіданні робочої групи. Але найголовніше, що там зафіксовано, що Росія є країною-агресором.
Що стосується Франції і Німеччини, тобто не тільки їх узгоджена позиція щодо цього законопроекту, але і емоція. І вона будується на тому, що позиція глав Німеччини і Франції на сьогодні базується на дусі Мінських угод: вони, загалом-то, транслюють те ж, що і два роки тому, під час укладення «Мінська-2». Питання в тому, коли відбудеться перелом. Ми чекаємо і сподіваємося на краще. Хоча я, чесно кажучи, на даний момент не бачу якихось сильно позитивних сигналів, що європейське співтовариство буде впливати на Росію і що буде форсувати міжнародне визнання її країною-агресором. А для нас це принципово, оскільки «Мінськ» не працює по одній причині, що, здається, зрозуміли вже всі: нарівні з Україною, суверенною державою, його підписантом, стороною, яка несе відповідальність за його виконання, стали якісь незрозумілі «ДНР-ЛНР», які, насправді, не приймають ніяких самостійних рішень. Тільки якщо міжнародне співтовариство примусить Росію визнати себе відповідальною за події на Донбасі, якщо відповідальність за виконання «Мінська» будуть нести і де-юре, і де-факто Україна і РФ, будь-які мирні домовленості по Донбасу будуть працювати. Чим раніше Берлін і Париж це зрозуміють, тим буде краще.
Законопроект про реінтеграції цілком може допомогти змінити цю ситуацію. Одна справа, коли ми робимо гучні заяви про російської агресії, і зовсім інша — коли, припустимо, верховний головнокомандувач, президент України може оперувати такими поняттями, як «окупація Донбасу», «Росія як окупант на нашій території», і при тому говорити: ось, це закон України. Адже закон України — це рішення, прийняте парламентом, тобто волевиявлення українського народу.
Click to Post
0 notes
Text
Барселона вже готується до того, що буде після незалежності
Уряд представив свій законопроект "створення Республіки", пише кореспондентка французької газети Le Monde в
Ізабель Пікер.
Каталонські сепаратисти зробили ще один крок до остаточного розриву з Мадридом. В понеділок 28 серпня націоналістична коаліція Junts pel si, що перебуває при владі в Каталонії, представила законопроект "юридичного перетворення і створення Республіки". Проект націлений на підготовку до "відділення" регіону від решти Іспанії в разі перемоги на односторонньому референдуму про самовизначення, наміченому на 1 жовтня, йдеться в статті.
Документ з 89 статей передбачає, що нинішній орган каталонської виконавчої влади Женералитет візьме на себе всі повноваження іспанської держави у регіоні, зокрема, у податковій сфері, що є одним з головних вимог сепаратистів. Президент Женералитета Карлес Пучдемон стане главою тимчасового уряду, і всі його чиновники "автоматично" увійдуть до складу нової адміністрації. Іспанська Конституція 1978 року стане звичайним законом, передає журналістка.
Незалежна Каталонія буде здійснювати контроль за наземними, морськими і повітряними кордонами, а також за своїми митницями. Законопроект також передбачає створення Верховного суду, однією з головних завдань якого стане амністія сепаратистських діячів, засуджених Мадридом до покарання у вигляді неможливості бути обраними за підтримку здобуття незалежності, продовжує журналістка.
Згідно з документом, каталонцями будуть рахуватися всі іспанські громадяни, які були включені у виборчі списки в Каталонії на 31 грудня 2016 року. Вони не зобов'язані будуть відмовлятися від свого іспанського паспорта і зможуть вибрати подвійне громадянство, пише Пікер.
Як йдеться у публікації, самі каталонці розділилися в думках з питання про незалежність. У червні 41,1% висловилися на користь розлучення з Іспанією і 49,9% проти, за даними опитування, здійсненого за рахунок каталонського уряду.
Як і слід було очікувати, заява прихильників незалежності Каталонії стало для Мадрида новою провокацією, яка ще сильніше зіпсувала відносини між двома урядами, зазначає автор. В інтерв'ю іспанському радіо міністр внутрішніх справ Хуан Ігнасіо Сойдо в понеділок 28 серпня заявив, що "незаконний референдум" не відбудеться і що уряд готовий прийняти всі необхідні заходи, щоб його не допустити.
У неділю прем'єр-міністр Маріано Рахой публічно зажадав від сепаратистів відмовитися від їх "плану розриву". Політик-консерватор повторив, що його уряд має намір "захищати національний суверенітет і Конституції" і що він переконаний, що суперечки навколо єдності Іспанії можуть вестися лише всіма іспанцями, вказує автор статті.
Найближчим очікуваною подією сепаратистського календаря стане подання на розгляд регіонального парламенту майбутнього "закону про референдум", який повинен дозволити організувати строкові вибори. Цей етап повинен бути пройдений на початку вересня, за кілька днів до "Діади" (Національного дня Каталонії) 11 вересня - на цей час заплановано проведення величезної мітингу на користь незалежності, підсумовує Пікер.
Click to Post
0 notes
Text
Американські фармацевтичні компанії підкуповують лікарів, щоб ті більше виписували опіоїдів
Америка намагається подолати кризу опіоїдної залежності, за якої в 2015 році в країні померло більше 30 тисяч чоловік. Розпалюються суперечки про те, як вирішити цю проблему, але в одному думки людей сходяться: доктора занадто часто виписують пацієнтам небезпечні опіоїдні ліки, що викликають залежність. Коли термін дії рецепта підходить до кінця, пацієнти виходять на пошуки наркотиків, щоб в черговий раз зловити кайф.
Чому ж так багато лікарів виписують настільки небезпечні ліки? Відповідь проста: справа в грошах. Фахівці з дослідження ліків, які викликають залежність, з медичного центру Boston Medical Center з'ясували, що кожен дванадцятий американський лікар отримав як мінімум одну виплату від фармацевтичної компанії, що виробляє опіоїдні ліки. Опубліковане в журналі American Journal of Public Health дослідження стало першим американським аналізом виплат, пов'язаних з виробництвом опіоїдних препаратів.
Висновки були зроблені на основі вивчення даних про програмі Open Payments, які надало відділення Міністерства охорони здоров'я і соціальних служб США. В Америці за законом фармацевтичні компанії зобов'язані інформувати державу про кожній своїй виплати лікарям. Дослідники аналізували дані про виплати, які були зроблені в період з серпня 2013 року по грудень 2015 року. Фахівці вивчили не тільки прямі виплати лікарям, але і винагороду за публічні виступи, а також їх обіди та відпочинок за рахунок фармацевтичних компаній.
З'ясувалося, що за вивчений період 68 177 лікарів отримали від компаній, що виробляють опіоїдні препарати, понад 375 тисяч не пов'язаних з науковою роботою виплат на загальну суму 46 158 388 доларів. Середня сума виплати склала всього 15 доларів, але самі високооплачувані» доктора (681 чоловік) разом отримали 38 мільйонів доларів. Найпопулярніша форма винагороди – це їжа та напої за рахунок компанії (94 відсотки), а сама витратна – оплата публічних виступів.
Грошову винагороду незалежно від розміру впливає на видачу рецептів
Минулі дослідження показали, що навіть невеликі виплати лікарям від фармацевтичних компаній збільшують видачу рецептів. В минулому році з'ясувалося, що лікарі, повечерявши за рахунок фармацевтичної компанії лише одного разу, значно частіше виписували пацієнтам ліки оплатила вечеря фірми.
Дослідники, які провели нещодавній аналіз, впевнені, що видача невідповідних рецептів надає величезний вплив на смертність, пов'язану з опіоїдними ліками. Фахівці закликають уряд заборонити виплати лікарям з боку виробників опіоїдних препаратів. Вони також упевнені в необхідності протистояти впливу, що компанії «Великої фарми» надають на освіту лікарів.
Колишній начальник наркополіції США Майкл Боттічеллі (зараз він очолює центр з дослідження викликають залежність ліків) вважає, що головна причина кризи криється в частому призначення надмірної кількості знеболюючих.
Боттічеллі пише: «Фармацевтичні компанії повинні взяти відповідальність за те, як подібні виплати співвідносяться з розростається кризою. Лікарям також слід поставитися до видачі рецептів з розсудливістю, фармацевтичним компаніям не можна впливати на їх освіту в області опіоїдних ліків».
Навіть фахівці Центрів з контролю і профілактики захворювань стверджують, що доктора погіршують ситуацію, виписуючи опіоїдні препарати занадто багатьом людям на занадто великі терміни і необґрунтовано завищених дозах. Крім того, фармацевтичні компанії багато часу і зусиль затрачають на продаж опіоїдів і меншу увагу приділяють ��репаратів, що викликають не настільки важку залежність.
Опубліковане в журналі Annals of Internal Medicine дослідження показало, що в 2015 році дуже багато американців (38 відсотків) отримували рецепти на опіоїдні знеболювальні. Навіть самі дослідники здивувалися масштабу проблеми. Зловживають опіоїдними ліками 5 відсотків американців, а це 11,5 мільйонів чоловік. Статистика жахає, і необхідно боротися з ганебним поведінкою «Великий фарму» і докторів, які безвідповідально виписують подібні препарати, що ведуть до залежності і руйнують життя.
Click to Post
0 notes
Text
Ouest-France: Макрон і Меркель закликали Путіна і Порошенко гарантувати перемир'я в Донбасі
Президент Франції Еммануель Макрон і канцлер Німеччини Ангела Меркель закликали Володимира Путіна і Петра Порошенка підтримати режим припинення вогню на сході України, повідомляє Ouest-France. На думку обох лідерів, «ситуація з безпекою в східній частині України покращилася лише незначно» з моменту телефонної розмови «нормандської четвірки» 22 серпня.
Президент Франції Еммануель Макрон і канцлер Німеччини Ангела Меркель закликали президентів Росії і України Володимира Путіна і Петра Порошенка — підтримати режим припинення вогню на сході України, де «ситуація покращилася лише незначно», повідомляє Ouest-France.
«Ми наполегливо закликаємо президента Путіна і президента Порошенко повністю виконувати свої зобов'язання, знову публічно взяти на себе відповідальність за припинення вогню, а також дати гарантію, що необхідні інструкції будуть передані військовому персоналу, який знаходиться в цьому місці», — йдеться в спільній заяві Берліна і Парижа.
Обидва лідери стурбовані тим фактом, що «ситуація з безпекою в східній частині України покращилася лише незначно» з моменту телефонної розмови «нормандської четвірки» 22 серпня. Тоді лідери Росії, України, Франції та Німеччини підтримали припинення вогню на сході України з нагоди початку навчального року, нагадує французьке видання.
«Як і раніше є безліч випадків порушення перемир'я, в тому числі і з використанням важкого озброєння. Місія спостерігачів ОБСЄ на Україні також повідомляє про погрози її персоналу, а також про обмеження свободи їхнього пересування, особливо в областях, не контрольованих урядом України», — йдеться в заяві.
Як зазначає Ouest-France, Еммануель Макрон і Ангела Меркель сподіваються на «зміцнення співпраці в рамках Спільного центру координації та контролю для припинення бойових дій» і закликають всі сторони «надавати місії ОБСЄ в Україні безпечний та безперешкодний доступ».
Click to Post
0 notes
Text
У Китаю на ринку нафти з'явився новий кращий друг
Останнім часом аналітики, які відстежують динаміку на китайському ринку нафти, пишуть, що «у дворі з'явився новий кращий друг»: Америка стрімко відвойовує для себе нішу на цьому ринку, компенсуючи скорочення пропозиції з країн ОПЕК.
Ще в минулому році обсяг американського експорту нафти в Китай був вельми незначним. В середньому протягом 2016 року американські компанії відправляли в Китай всього 10 тисяч барелів на день – це менше, ніж два супертанкера за весь рік.
Згідно зі статистикою китайських митних органів, у 2016 році Сполучені Штати посіли 32 місце у списку джерел китайського імпорту. Іншими словами, Америці дісталося місце в рейтингу нижче Монголії і Судану, і лише трохи вище роздирається війною Ємену.
Однак, в нинішньому році ситуація стрімко змінилася, коли Америка випередила за обсягом продажів нафти на китайському ринку такі країни ОПЕК як Лівія, а також сусідів Китаю – В'єтнам, Казахстан і Австралію.
Висхідний тренд тривав протягом всіх перших семи місяців поточного року. В середньому за цей період продажі становили 131 тисячу барелів на день, але за останні чотири місяці середньодобовий показник перевищив 200 тисяч барелів. Цього виявилося достатньо, щоб США перемістилися відразу на 11 місце у рейтингу постачальників сирої нафти в Китай, відразу слідом за важкоатлетами ОПЕК Венесуелою, Кувейтом і ОАЕ.
Прагнення ОПЕК домогтися підвищення цін шляхом обмеження обсягів видобутку, в поєднанні з явно невгамовним нафтової жагою Китаю, безумовно, допомогло відкрити цей ринок для американських постачальників. Важливу роль відіграли також низькі транспортні витрати і розширюється ціновий розрив між техаської нафтою WTI і еталонним сортом Brent з Північного моря, який використовується для встановлення індикаторної ціни для західноафриканських сортів нафти, а також сортом Dubai Crude, що використовуються для розрахунків з близькосхідного експорту в Азію.
Очікується, що Сполучені Штати будуть нарощувати свою частку на ринку нафти, оскільки американські видобувні компанії шукають ринки збуту для своїх зростаючих обсягів виробництва, незважаючи на те, що США залишаються чистим імпортером сирої нафти. На думку аналітиків, це, ймовірно, звучить як найсолодша музика для вух президента Дональда Трампа, оскільки зростання продажів нафти допомагає скоротити негативне сальдо торгового балансу з Китаєм.
Однак, таке положення навряд чи влаштовує країни ОПЕК, які протягом багатьох років розглядають Китай та інші азіатські країни як свої основні ринку. Крім того, американський експорт не дозволить ліквідувати надлишки світових запасів нафти. У той час як обсяг американських запасів скорочується, Китай, навпаки, продовжує заповнювати свої сховища. Комерційні запаси нафти і нафтопродуктів в Китаї виросли на 16,5 млн. барелів, або на 5 відсотків, з початку нинішнього року. Стратегічні запаси, про яких нічого не повідомляється, також, на думку аналітиків, майже напевно збільшилися. Так чи інакше, це зовсім не те становище на ринку, до якого прагнув картель ОПЕК, домовляючись про скорочення видобутку.
На тлі тривалої стагнації попиту на нафту в розвинених країнах, виробники ОПЕК переорієнтувалися на Азію, поєднуючи боротьбу за частку ринку з інвестиціями в нафтопереробні та складські потужності в регіоні. Не випадково перші скорочення виробництва в Саудівській Аравії та інших країнах ОПЕК в Перській затоці ще в нинішньому січні були націлені на покупців з Європи і Північної Америки, в той час як поставки азіатським споживачам практично не змінилися.
Click to Post
0 notes
Text
390 тис. сирійців отримають право перевезти свої родини в Німеччину
В розпорядженні німецького Bild виявилися дані по членам сімей мігрантів, які перебувають в Німеччині та "підлягають захисту". Мова йде про можливість возз'єднання сімей.
Виходячи з цих даних, "число так званих віз за возз'єднання з сім'єю, видаються німецькою владою, значно зростає", повідомляє кореспондент Франц Зольмс-Лаубах. З січня 2015-го по кінець червня 2017 року було подано 230 тис. заявок на возз'єднання з сім'єю. При цьому, за словами інформаторів видання, що мають відношення до німецьким правоохоронним органам, в 2015 році було схвалено 70 тис., в 2016-му - близько 100 тис., а в першому півріччі 2017 року - близько 60 тис. відповідних заявок.
Велика частина віз, як мовиться далі, була видана сирійцям і іракцям - з січня 2015 року на їх частку припало близько 102 тис. віз: 24 тис. - в 2015 році, близько 48 тис. - у 2016-му і близько 30 тис. - у першій половині 2017-го.
Між тим, згідно з прогнозом, за весь 2017 рік власниками таких віз можуть стати 72 тис. осіб. Більш того, уряд Німеччини очікує, що "незабаром сирійські біженці почнуть ще більш масово подавати заявки на возз'єднання з сім'єю". Як випливає із секретного документа, що також знаходиться в розпорядженні Bild, прийнятих в 2015-2016 роках позитивних рішень щодо надання притулку біженцям потенційно 267,5 тис. мігрантів мають право запросити у Німеччину своїх родичів. При цьому з березня 2018 року кількість таких збільшиться ще на 120 тис., тобто в 2018 році 390 тис. сирійців зможуть перевезти свої родини в Німеччину.
Громадяни Німеччини, як додає автор, скептично ставляться до возз'єднання біженців з сім'ями: згідно з дослідженням, проведеним за замовленням Bild, проти висловилися 58,3% німців.
Click to Post
0 notes