#«стугна» | Explore Tumblr Posts and Blogs

unhonestlymirror · 6 months

Text

"В ніч на 25 листопада відбулася наймасштабніша, з початку війни, атака "шахедів" на Київ. Повітряна тривога тривала загалом шість годин. І хоча сили протиповітряної оборони збили 74 з 75 (!) ворожих безпілотників та одну ракету, соціальні мережі подекуди сповнилися скептицизму щодо зимових перспектив України.

Активізувалися мережеві віщуни, пророки, прогнозисти та експерти з народження.

Люди пишуть, що "це тільки початок", що "завтра буде балістика", що росія накопичила багато ракет, що "вони доб’ють нашу економіку та критичну інфраструктуру" і тд. Як правило, у людей, що пишуть подібне, немає жодної ексклюзивної інформації, інсайдів чи доступу до закритих джерел. Вони це пишуть "просто так", за власними "заводськими налаштуваннями". Окрім того, ці люди нічого не пропонують. Це просто "плач Ярославни", як окремий різновид комунікативного мистецтва.

І в цьому є велика загроза соціальних мереж для людської психіки. Часто ми шукаємо в соцмережах якоїсь об’єктивної правди, але замість цього лише зчитуємо чужі настрої, що мають виключно суб’єктивний характер та ніяк не співставлені з дійсністю. Грубо кажучи, ми схильні іноді в чиїйсь абстиненції, вбачати аналітику та візії.

Людині ��ажко повертатися до психологічного й побутового дискомфорту. Ми пам’ятаємо перші дні вторгнення, зимовий блекаут минулого року, шум електрогенераторів, стигмати від налобних ліхтариків, безкінечні виття сирен. Нам не хочеться, щоб це було знову.

І цим самим, як це не парадоксально, ми й допомагаємо ворогу досягти мети своїх атак. Посіяти зневіру й песимізм, вбити надію, загнати в глибоку депресію – це головна мета російської агресії. Бо зруйновані сподівання це іноді ще гірше, ніж зруйновані електростанції.

Замість того, щоб сісти та бідкатися про свою лиху долю і відсутність перспектив, іноді варто озирнутися назад, і побачити той шлях, яким ми пройшли за ці майже два роки великої війни.

Нам ніхто не давав жодного шансу, ніхто не вірив в нашу перемогу, в те, що ми вистоїмо проти такого сильного ворога. Ми самі себе здивували. Ми раптом стали народом, ми стали нацією. Ми заговорили українською. Ми нарешті прочитали Винниченка, Нечуя-Левицького, Хвильового, Домонтовича і Підмогильного, все те, що варто було прочитати й затямити ще тридцять років тому. Ми виганяємо з наших храмів московських попів. Ми викинули на смітник чужі й не потрібні нам пам’ятники. Ми полюбили наш прапор, наш гімн, наші вишиті сорочки. Ми нарешті дізналися про Марію Приймаченко і Катерину Білокур. Ми осягаємо Григорія Сковороду й Юрія Шереха. Ми навчилися виробляти окопні свічки й плести маскувальні сітки. Наші жінки знають, чим "Стугна" відрізняється від "Верби". Наші діти грають в Бандеру й Довбуша, а не в "червоних партизанів". Ми донатимо, ми відправляємо посилки "на нуль", ми збираємо на мавіки і пікапи, ми розбираємося в політичних розкладах всіх європейських країн, ми сумуємо, ми знаходимо в собі сили жартувати, ми – живемо життя. Це абсолютно новий досвід. Можна сказати, що ми б цілком собі обійшлися без такого досвіду, але це саме те, що дає сили жити, дає той імпульс, якого має вистачити на цілі десятиліття.

За ці два роки ми пройшли такий шлях, на який, за нормальних умов знадобились би сто, або й більше. І це шлях догори, а не донизу.

Я вже не кажу про Збройні Сили України, які безумовно є одними з кращих у світі. Ті сили, які наводять жах на ворога. Ті сили, що звільняють наші території, проводять безпрецедентні спецоперації на землі й на морі, глибоко на ворожій території. Ті сили, які неможливо спинити.

Треба цінувати це, треба поважати самих себе, треба любити себе й свою гідність, свою гордість, свою незламність.

Минулої зими, коли Київ кожного вечора занурювався в блекаутну темряву, вмикав генератори, я іноді ловив себе на здогаді, що наше місто дуже подібне на щось таке, що я вже десь бачив, але ніяк не можу згадати де саме. І потім раптом осягнув: на Лондон часів другої Світової війни… Звісно ж, я ніколи не бачив того Лондона. Але в книгах і кінофільмах, в спогадах і мемуарах тих часів, я часто вбачав таку ж неймовірну солідарність людей, взаємодопомогу і взаємоповагу, як стала в моєму Києві.

Коли летіли до нас російські ракети минулого року, і ще не був зрозумілий напрям атаки, одна жінка написала в фейсбуці: "Хай би краще на нас, на Київ, ми принаймні найкраще захищені ППО"… Я називаю це "київством", або "киянством" — окремим унікальним різновидом самопожертви, благородства і гонору. І мова тут не тільки про Київ та киян, але й про Харків, Львів, Одесу, Херсон, Миколаїв…

Ми платимо велику ціну, але ми й здобуваємо великі цінності.

Звісно, легкої перемоги не буде, її й не може бути, бо проти нас стоїть сильний і підступний ворог. Ворог, який заповзявся нас знищити, зламати, уярмити. Але він прорахувався цей ворог, бо не взяв до уваги наш головний ресурс – віковічний потяг до волі, до свободи, до права вільно жити на своїй рідній Землі. І жоден ворог з цим нічого не зробить.

Психолог і письменник Віктор Франкл, якому випало пережити Другу світову в концтаборі "Аушвіц", писав: "Першими ламалися ті, хто вірив, що скоро все закінчиться. Після них – ті, хто не вірив, що це колись закінчиться. Вижили ті, хто фокусувався на своїх діях, без очікувань про те, що може чи не може статися".

Ми йдемо цим же шляхом. Не буде легкої перемоги, але й не буде безкінечної війни. Ми вистоїмо, здолаємо і переможемо!

Ми з вами живемо на такій Землі, де війна тривала майже завжди. Через наші території пройшли майже всі загарбники у світовій історії. Оці півстоліття відносного мирного життя, в якому випало жити моєму поколінню, радше виняток з правил, а не традиція.

Але саме на цій Землі, і на цій території знайшли свою погибель щонайменше п’ять "віковічних" імперій. Здолаємо й шосту. Ми були, є і будемо!

Я зараз пишу цей текст, рано вранці, ще темно надворі, і в мене немає ані світла, ані інтернету. Але не через ворожу атаку, а через негоду, певно десь вітром обірвало електромережі…

Але настане день, зійде сонце, з’явиться світло. І Світло. Так завжди буває!

Тримаймося!"

(с) Віталій Чепинога

#chepynoga #stop russian aggression #support ukraine #genocide of ukrainians #russia is a terrorist state #укртумбочка #укртамблер

19 notes · View notes

shahananasrin-blog · 10 months

Link

[ad_1] По словам министра Александра Камышина, в Украине активно переориентируют предприятия на оборону, поэтому производство активно наращивается. Министр по вопросам стратегических отраслей промышленности Александр Камышин заявил, что количество изготовленных противотанковых ракетных комплексов "Стугна-П" в июле 2023 года в четыре раза больше, чем в январе 2023 года. Об этом министр сообщил в эфире телемарафона.По словам Камышина, Украина продолжает наращивать производство разнообразного вооружения."Мы в июле произвели в 4 раза больше "Стугны", чем в январе. И мы движемся в увеличении производства дальше. Сколько бы мы ее не производили сейчас, ее будет недостаточно", — заявил Камышин. Он также добавил, что американский ПТРК Javelin хороший комплекс, но надо наращивать производство украинских образцов вооружения, а затем и прилагать усилия, чтобы они были представлены на внешних рынках. Также в Украине активно переориентируют гражданские предприятия на выпуск оборонной продукции, поэтому активно растет весь оборонно-промышленный комплекс.Камышин также сообщил, что если в начале его назначения в Украине было только 2 поставщика корпусов мин 82-мм и 120-мм, то сейчас их количество возросло до 14 и 13 соответственно. Кроме этого уменьшается доля государства в ОПК. После войны Камышин говорит, что государство должно иметь только 20% ОПК, потому что частные компании быстрее развиваются.ПТРК "Стугна-П" — это украинская разработка государственного киевского конструкторского бюро "Луч". Противотанковый комплекс является разработкой второго поколения. Это означает, что оператор комплекса должен вести управляемую ракету по лазерному лучу до момента поражения боеприпаса. Максимальная дальность ПТРК — 5 км.Напомним, 15 декабря украинская "Стугна-П" поразила самый технологичный танк ВС РФ Т-90М "Прорыв". 24 июля ВСУ уничтожили российский танк с помощью "Стугны" и САУ Krab. !function(f,b,e,v,n,t,s) if(f.fbq)return;n=f.fbq=function()n.callMethod? n.callMethod.apply(n,arguments):n.queue.push(arguments); if(!f._fbq)f._fbq=n;n.push=n;n.loaded=!0;n.version='2.0'; n.queue=[];t=b.createElement(e);t.async=!0; t.src=v;s=b.getElementsByTagName(e)[0]; s.parentNode.insertBefore(t,s)(window,document,'script', ' fbq('init', '2993351144275789'); fbq('track', 'PageView'); [ad_2]

0 notes

svyatosogodni · 2 years

Text

🎉12 червня — Що сьогодні за свято? ⠀ 🌱 Трійця (П'ятидесятния) або Зелені свята — один з трьох найбільших християнських свят. Традиційно цього дня господині прикрашають дім зеленими рослинами, щоб відігнати від своїх осель нечисть. Цьогоріч українцям доводиться виганяти нечисть не лише зі своїх домівок, а й з усієї країни. А тому наші Збройни Сили до Зелених свят прикрасили кордони України зеленими джавелінами, гаубицями Caesar, M777, ПТРК "Стугна", гаубицями М109А3. ⠀ 💰 Професійне свято святкують сьогодні працівники фондового ринку України. ⠀ 👼 З іменинами привітайте сьогодні Василя та Якова. ⠀ ✅ Події, які увійшли в історію: ⠀ 🚠 1966 — у Києві почалась експлуатація першого у світовій практиці тролейбусного поїзда винахідника Володимира Веклича. ⠀ 🎂 Відомі українці-іменинники: Євгенія Мірошниченко, Юрій Костенко, Олександр Постоленко, Енвер Ізмайлов. ⠀ Більше подробиць про свята тут → https://sogodnisvyato.com.ua/12-chervnya-svyato/

#12червня #святокожендень #праздниккаждыйдень #якесьогоднісвято #червень #июнь #церковныепраздники #какойсегодняпраздник #какойсегоднядень #свято #праздник #свята #праздники

0 notes

vasilkovsecret · 5 years

Photo

Река Васильковка – приток реки Стугна. В некоторых старых источниках иногда называется Ручей Василев. Протекает через центр города Василькова с севера на юг и впадает в реку Стугна. Длина реки около 3х километров. #vasilkov #vasilkovsecret #TGV #history #Vasilkovka #Васильков #ТГВ #Достопримечательности #река #Васильковка https://vasilkovsecret.wordpress.com/sights/vasilkovka/ https://www.instagram.com/p/B1gub6Sn68O/?igshid=191m1k1o2j0pn

#vasilkov #vasilkovsecret #tgv #history #vasilkovka #васильков #тгв #достопримечательности #река #васильковка

1 note · View note

nato-ua-alen · 2 years

Text

Stugna ( made in Ukraine) against T-72: attackers of 128 brigades destroyed a Russian tank with a Ukrainian missile from a distance of 4.5 km

«Стугна» проти Т-72: штурмовики 128 бригади з відстані 4,5 км знищили українською ракетою російський танк

#nato_ua_alen🇺🇦🇱🇹🇺🇸#ukrainewar2022🇺🇦#зсу2022🇺🇦#braveukraine💙💛🇺🇦#stoprussia #украина🇺🇦#україна🇺🇦

1 note · View note

awesome-casuallyfamouscollector · 2 years

Video

youtube

Украинская "Стугна" работает по российским оккупантам (Ukrainian Stugna-P ATGM works on Russian invaders)

УНІАН

#Ukraine #russian invasion #russian losses #russian defeat #Stugna-P #ATGM #burning vehicle #ukrainian independence war #defense of freedom #defense of europe #truck #military truck

0 notes

barinyaolga · 2 years

Text

Украинская власть – худшее проклятие для «незалежной»

Чем ближе крах нацистского режима на Украине, тем больше информационного маразма вливают в Сеть украинские ботофермы и СМИ. Пытаются несчастные выдумать «перемоги» правдоподобнее, да все не получается. Нам в этом случае остается только наблюдать за этой агонией.

Одним из последних вбросов стал сказ о том, как Сухопутные войска ВСУ уничтожили российскую ракету «Точка-У» из, внимание, ПЗРК. Даже фотографию приложили для убедительности. Только вот на деле это фото уже давно бродит по интернету. Но это еще цветочки. Сама ракета «Точка-У» ни у России, ни у сил ДНР и ЛНР на вооружении не состоит, а вот у самой Украины их хоть отбавляй. Получается, ВСУ похвастались тем, как когда-то рухнула их ракета. К тому же сбить её из ПЗРК попросту невозможно, но ведь это мелочь, когда надо соврать эффектней.

Еще одна «перемога» - украинские телеграм-каналы показали видео, где комплекс «Стугна» якобы уничтожает российские минометы. И плевать авторы этого бреда хотели, что видео снято аж в 2017 году, а минометы скорее всего принадлежат народному ополчению ДНР или ЛНР.

Но это все цветочки по сравнению с «сенсацией», которой поделился пиздабол на максималках Дмитрий Гордон. Он на полном серьезе заявил, что Россия устроила фильтрационные лагеря для украинцев, бегущих из Мариуполя. Чтобы не быть голословным, он показал кадры досмотра беженцев на российских блокпостах. Происходит он по одной причине – нацики пытаются бежать из города под видом мирных, но татухи и следы от бронежилета их выдают. С чего эта продажная морда взяла про лагеря? Все живы, здоровы и в безопасности.

Еще один маразматик - глава Луганской ОГА Сергей Гайдай. Ему привиделось, что российская армия обстреляла город Рубежное. Обстрел был, но не со стороны российской армии, а ВСУ. Этот небольшой городок постигла участь многих – украинская армия уготовила ему роль в сценке «последствия российской агрессии». Только вот сами горожане во все горло кричат, что это не русские их хотели убить, а украинская хунта.

Ну и напоследок немного клоуна Кличко. Он тут с гордостью демонстрировал остатки российской крылаток ракеты, которая вдруг оказалась зенитной ракетой 9М38 для ЗРК 9К37 «Бук».

0 notes