#власників | Explore Tumblr Posts and Blogs

panivatra · 1 year

Text

Вовкулаки мають, на диво, довге життя. Місяцем посічені дні зливалися в тижні, місяці, роки... Століття.

Темрява лісу заповнювала собою простір, давно ховаючи маєток від зацікавлених очей. Оповитий трояндами він скидався на примару. Через розбиті вікна виднілися голі, подерті стіни й Ремус, який лежав на підлозі. Скинувши весь одяг, він чекав поки срібне світло розповзеться кімнатою і торкнеться його. Від гнота свічки, що стояла на столі, йшов чорний дим.

Хрускіт кісток зводив з розуму, особливо, коли він твій власний. Судини в очах Ремуса почали лопатися. Тіло судомно смикалось, а під шкірою наче щось бігало. Стогнучи, Ремус розчухував себе до крові. Гострий запах металу ширився повітрям. Голова пульсувала, крики перетворювалися на жалібне скавчання.

Незграбно стаючи на лапи, звір зробив крок. Калюжа крові, в якій він стояв, пішла хвилями, від чого відображення почало розмиватися. Загарчавши, він вдарив лапою по калюжі й вибіг у напрямку світла. Двері з гуркотом відлетіли на декілька метрів.

Зоряне небо, наче підперте гіллям, кликало до себе. Вовк оминав то одне дерево, то інше. Вітер свистів у вухах і змушував очі сльозитись. В цей час зорі грайливо виблискували, а за ними був він.. Місяць.

Вовк на мить зупинився. Трава шуміла, ділилася кожною свіжою крапелькою, яку мала. Від цього шерсть на загривку настовбурчилась. Тонкий аромат печеного м'яса ледь долинав до його носа. Він принюхався.

Внизу поля були людські нори. Вовк завагався. Шрами хоч і давно заросли, але тільки згадки було достатньо, щоб знову відчути біль. Світло гасло поступово в багатьох норах. Він не ворушився, стишуючи дихання..

— Серйозно, Джеймсе, це не смішно. Чо ми повинні саме в повню йти? Хіба ви не чули що люди кажуть?.. — вовк миттю припав до землі, побачивши як троє хлопців вийшли з-за рогу нори.

— Ой-йо-йой, а хто це у нас такий боягузко, м? Це ж просто легенда! Чи ти справді думаєш, що якийсь перевертень тебе зжере? Їх всіх перебили ще триста років тому! А якщо й так, то він скоріше подавиться тобою, Пітере, що пацючком, що так будеш.

— Ой, та йди ти, Сіріусе!

Аж раптом "чорнявий" вказав пальцем на те саме місце, де сидів звір:

— О ні! Т-там вовкулака!

— Д-де?! — закричав опасистий хлопець. "Чорнявий" же зареготав.

— А ну цить! Припинили обидва, бо зараз все село почує, і ми вже точно нікуди не підемо. Я ще два тижні не витримаю чекати.

Посідавши на коней, хлопці рушили. Молочно-білий туман осідав на полі. Нюх Ремуса ставав все слабшим. Вовк труснув головою і поглянув вгору. Змушені вітром хмари почали застилати місяць. Мить і коні загиржали й повставали на диби, ледь не скинувши власників. А це значило, що вони побачили його. У норах знову з'являлося світло. Вовк побіг, тікав далі, аніж сам бачив. Тріскотіння, що долинало за його спиною, боляче жалило слух.

Трава шалено била Ремусові боки. Тіло кровило. Джеймс та Сіріус наступали на йому п'яти, загубивши десь Пітера. Вони змінювали своє розташування кожні декілька хвилин, не випускаючи Ремуса з кола. Його лапи вже більше скидалися на обриси рук і ніг. Йти було все важче.

—Тііі.. — низький рокіт долинув з пащеки.

—Що?! — Джеймс, здивувавшись, випадково випустив паличку.

—ТІІІІКААААЙТЕЕЕ — і тут Ремус таранить коня Джеймса, розриваючи тіло кобили своїми пазурами й задіваючи ногу Джеймса.

Вітер дмухав у спину. Де-не-де почали з'являтись дерева. Ремус зупинився тільки на узліссі. Прислухався. Окрім цвіркунів і власного хекання, нічого не чути. Ліс зустрічав його на світанку, як переможця. Але Ремус пам'ятав, що із трьох залишився один.

#fanfic #укртумбочка #укр тамблер #укррайт #marauders #мародери

9 notes · View notes

agneaske · 10 months

Text

23.07.2023 - 2 ч.

Нажаль, в палаці Аланти залишилося небагато з інтер‘єру та речей власників, тому, окрім музея, сьогодні тут працює картинна галерея, танцювальна та актова зали, також бенкетна.

Інтер‘єр нагадав палац в Рокишкис (можна подивітись в моєму Інстагр��м).

Інші експонати музея:

#український блог #український пост #український tumblr #українською #український тамблер #українцівтамблері #український контент #литва #подорожі #історія

2 notes · View notes

nadehika · 2 years

Text

Друга доба без світла чееек)

Обманюю, вчора майже 9 годин було світло, А перед тим 15 годин не було (через прильоти). І зараз вже більше 11 годин немає світла (хоча вже б мали ввімкнути, але ще ні). На завтра взагалі дивний графік - 2.5 години є світло - 2.5 години немає і так цілу добу😵‍💫. Це за умови що воно з'явиться і таки буде йти за графіком, а не так як сьогодні...

Але ж головне що без довбаної русні.

Єдине я не уявляю як з таким графіком працювати на заводі, де все прив'язано до електрики, а власники настільки економні що не хочуть купляти генератор...

Ще про економність власників: Сьогодні мені мій колега технолог з яким ми працюємо в парі розказав таке. До нього вчора зателефонував наш економний власник і сказав що в нас працює багато людей, то може Катю (тобто мене ) - звільнити в цілях економії 🚩🚩🚩🚩

Якщо що мій колега досвідченіший за мене. І він зі мною не конкурує (як і я з ним). Ми з ним взагалі в досить дружніх стосунках, і він переконував власника що я потрібна на цій роботі. А цю розмову він мені розказав щоб якщо що я була готова до всього.

Так от ред флаги цієї ситуації:

🚩 Мені власник не сказав абсолютно нічого, хоча ми сьогодні бачилися декілька разів. А за спиною думки про те щоб мене звільнити він говорив іншим - вже не вперше.

🚩 А знаєте чому мене неекономно тримати на роботі? Тому що до цього моя зп майже півроку була 7-9 тисяч грн, а за вересень я отримала зарплату (яку до речі затримали на півтора місяці) аж цілих 13 тис. грн. І це на думку власника дуже багато, хоча в мого колеги фіксована ставка 20тис. грн + йому фірма оплачує повністю пальне на автомобіль це ще 10-15тис грн. А, до речі, цей колега каже що йому 20 тис. грн мало і він хоче просити підняття зп. Хз але щойно я чомусь подумала що він може отримати більшу зп за рахунок мого звільнення 🤔 Але я чомусь йому довіряю, і сумніваюся що він на таке здатен... Але життя покаже...

В мене взагалі погодинна ставка, тому я отримую зп за виходи на роботу. За жовтень моя зп буде знову щось біля 8тис, тому можливо його попустить. А от за листопад я навіть при ідеальних умовах (яких немає і не буде) отримаю менше 5тис. грн. Може він передумає мене звільняти?🙃 Я ж майже безкоштовна робоча сила. А і ще в кінці року мене чекає відрахування типу ПДВ чи щось таке за півроку. В результаті я отримаю зп біля 5 тис грн, а з мене знімуть десь 6500грн. Щось в мене з математикою тут не сходиться🙃 Той момент коли ти працюєш в серйозній організації 🚩🚩🚩

Це я ще не написала що в нас за минулі 2 тижні звільнилося 2 людини з нашого цеху, і ліпший друг економного власника який теж тут працював, але його задовбало чекати на зп по місяцю і більше. І тепер з шести нас стало четверо і ми всеодно витягаємо цю роботу, незважаючи на те що нам з моїм колегою приходиться пахати в декілька разів більше і робити багато роботи яку ми взагалі не повинні робити, але як завжди цього ніхто не бачить, і в цілях економії мене хочуть звільнити...

Так мене від цього бомбить і мені дуже образливо... Адже я реально тут старалась працювати. Більше того багато роботи я робила неоплачуваної вдома на своєму ноутбуці у свої вихідні, оскільки в цілях економії - за півтори року так і не купили найпростіший ноутбук мені в кабінет (який, до речі, постійно обіцяли), а роботу з документами я мусила робити, тому що як готовий продукт може йти в продаж без документації?))) Так крім основної фізичної праці на мені ще лежала вся бумажна (документи, журнали, обліки). І я це все тягла на собі. А тепер виявляється мене не економно тримати на цій роботі (хоча повар і прибиральниці які на ставці часом отримують зп більшу за мою☺️).

Окей, до дупи це все. Нехай звільняють - і самі довбуться з документами і рецептурами))) І пофігу що вони в цьому зовсім не розуміються. Моя совість чиста. Я робила, навіть, більше ніж від мене очікували (про що я зараз дуже жалію), але ніхто цього не замічав.

От реально, я жалію лише про втрачений час і про те що занадто сильно вкладалася фізично і психологічно в цю роботу, адже ніякої позитивної віддачі я не отримала...

Я, навіть, почала думати щоб звільнитися самій першою (мені глибоко в душі чомусь дуже соромно бути звільненою). Але я не буду полегшувати їм задачу)) Буду працювати поки мене не звільнять, але робити тільки те що входить в мої обов'язки... Напевно... Я просто не знаю як поступити в цій ситуації. Але я вже максимально накручена...

З плюсів цієї роботи - за рік я отримала значно більше досвіду роботи ніж на попередній за три роки. Я багато чому навчилася корисному. І коли сіла писати резюме (я його створила, але приховала на ворк юа), я зрозуміла що я до біса багато всього вмію/знаю. Тому, можливо не буду їхати на роботу в Польщу після звільнення, а спробую щось знайти тут за спеціальністю (але не факт, тому що я вже двічі бачила відношення власників до робочих на моїй спеціальності, і досвід цей негативний). Тому якось так...

Єдине що в мене зовсім не буде грошей після звільнення, якщо мене звільнять в найближчі 2-5 місяців... Тому що після покупки машини по-перше в мене маленька зп, мені потрібно заправляти машину, а ще я здала ноутбук в ремонт, і за це хочуть ~2500 грн. І в мене просто не буде грошей щоб заплатити за вакансію на роботу не в Польщі а десь далі в Європі...

Коротше якась така фігня...

Згадала ще один плюс свого життя - я сьогодні зранку встигла помитися☺️

#україна #щоденник #життя #історії з життя #українською #українська #український блог #український пост #український tumblr #український тамблер

13 notes · View notes

itsloriel · 2 years

Link

Feeding station for pets who where left without owners. Kramatorsk, Ukraine. ❤️

12 notes · View notes

thesolyanka · 2 years

Text

Кінобондіана та її потенційне майбутнє з позиції липня 2022

Радикальний фінал 25 -го фільму про Джеймса Бонда "No Time To Die" (2021), поставив продюсерів серіалу перед складним завданням - як і куди далі рухати франшизу. Зараз іноземні ЗМІ в основному пишуть, або про потенційний каст на роль агента 007, або роздуми про те, куди серіалу рухатись далі. Після фіналу "No Time To Die" став абсолютно очевидний той факт, що продюсери остаточно виклакли всі карти, що мали, в останніх фільмах з Деніелом Крейгом. Чим тепер вражати глядачів: старих фанатів, ньюфагів та просто випадкових власників квітків на сеанс?

Головна думка, якої притримуються іноземні кіноаналітики, зводяться до того, що продюсери напевно використають той же сами фінт, який був використаний наприкінці 1960-х. Тоді 6-ий фільм “On Her Majesty’s Secret Service” з Джорджем Лейзенбі у ролі агента 007 не виправдав очікування прдюсерів у прокаті. Тоді події фільму були фактично проігноровані, а наступний фільм став полукомедійним камбеком Шона Коннері під назвою “Diamonds Are Forever”.

Звичайно, що ми вже не побачимо Пірса Броснана у ролі Бонда, але те, що прокатило у 1960-х - 1970-х, вже не прокатить у 2020-х. Старого й нового глядача вже привчили, що фільми про Бонда з Деніелом Крейгом мали наскрізні сюжетні арки. Такий підхід дещо знизив гнучкіть серії, адже тепер при написанні сценарію для нового фільму треба брати до уваги попередні події. До Деніела Крейга це було необов’язковим, адже події попередніх фільмів могли пригадуватись в 1-2 репліках персонажів, які фактично не впливали на сюжет фільму. Теперь же виросло ціле покоління фанатів та глядачів, які усвідомили для себе, що 5 фільмів про Джеймса Бонда з Деніелом Крейгом це більш менш цілісна історія. Та більше того це повноцінний ребут, який агрегував у себе всі попередні 20 фільмів про агента 007 - від “Dr. No” (1962) до “Die Another Day” (2002).

Повертати саме того Бонда, якого зіграв Деніел Крейг, та робити йому рекаст, щоб продовжити історію - не дуже розумна ідея. По-перше, Бонд Крегйга це далеко не той Джеймс Бонд, якого ми бачили до цього у п’яти різних інкарнаціях. По-друге - все ж таки крапку в історії цієї версії агента 007 поставили жирну та остаточну. Існує й така версія, що продюсери можуть прийняти рішення знімати пряме продовження “On Her Majesty’s Secret Service” (1969), повернувши сеттінг в 1960-х. Але що це буде означати: тотальний рекаст та самоповтор всього того, що дістали з 1960-х для потреб останніх фільмів с Крейгом. Тобто агент 007 повернеться у світ 1960-х, щоб знову мститись за свою жінку Блофельду та СПЕКТР. Здається це все вже нещодавно було.

На майбутнє Бондіани безумовно впливає саме варіант касту на роль агента 007. Якщо наступним Джеймсом Бондом стане Ідріс Ельба, або буде подібний каст (всі зрозуміли сподіваюсь), то це буде означати знову повне перезавнтаження серії. Але тепер буде ще важче пояснити ньюфагам, чому цей новий фільм 26-ий, а не 1-ий. Адже існують люди, які впевнені, що вся Бондіана - це фільми з Крейгом. А фільми з Крейгом - це вся попередня Бондіана в мініатюрі. Якщо ще раз іншими словами - це може бути третє повне перезавантаження серіалу, однією з фішек якої є безперервність.

На мій погляд існує два більш менш реалістичних варіанти того, як можна адекватно розвивати Бондіану далі.

По-перше, дуже схиляюсь до касту Річарда Маддена на роль Джеймса Бонда. Зовнішньо, він відповідає образам, які були створенні Тімоті Далтоном та Пірсом Броснаном. В той час, коли Деніел Крейг показав нам майже всі можливі агрегатні стани агента 007 - “молодий агент”, “досвідчений агент”, “агент на пенсії” - Мадден міг би втілити образ “молодого професіонала”.

По-друге, було б вірним рішенням почати робити просто нову пригоду агента 007, без прив’язки до глобальних сюжетних арок, або специфіки типу “перша місія”. Це можна зробити продовживши там, де зупинились після “Die Another Day” (2002) з повним рекастом всіх іншіх перонажів. Але беручи до увагу сумнівну репутацію 20-го фільма, я б також зробив ставку на рекаст лише агента 007 - наступний фільм може стати просто черговою пригодою “нового Бонда” зі старим кастом із фільмів Крейга. Таке, думаю, може спрацювати так само, як Джуді Денч яка зіграла двох різних М.

По-третє, в якості бази для нових фільмів є купа книжок, які були написані вже після смерті Флемінга, іншими авторами: Джоном Пірсоном, Джоном Гарднером та Раймондом Бенсоном. Звичайно, й якусь глобальну сюжетну арку теж можна додати, але краще на рівні Бондіани 1960-х, аби не обмежувати гнучкість серії.

На початку нульових мені так хотілось, щоб нові фільми з Деніелом Крейгом були схожі на Бондіану 1960-х. Тепер вже не відмовлюсь від якоїсь сучасної незалежної пригоди агента 007 у дусі Бондіани 1990-х.

Побачимо, що воно буде.

#кінодайджест

2 notes · View notes

kiramilko · 2 years

Text

2022/ 22 травня — День 88

Приїхав тато, і ми сім'єю відсвяткували мамин День народження. Я з сестрою двічі ледь не розплакалися, дивлячись на батьків. За планом спершу була сімейна фотосесія, і вони там так ніжно обіймались. Нас це дуже розчулило. А вдруге було в Мусафір (це ресторани кримськотатарської кухні, яку відкрила сім'я з Бахчисарая; зрозуміло, що окупація Криму безпосередньо вплинула на розвиток бізнесу тут; було би чудово відвідати заклад у рідному місті власників). Тато непомітно для нас підійшов до адміністрації і сказав, що за нашим столиком є іменниця. Офіціанти/ки принесли мамі шматочок чізкейку і заспівали Happy birthday. Навіть зараз, пишучи, навертаються сльози і ком у горлі стоїть. Ми так рідко були разом весь цей час. Хто на роботі, хто на навчанні, різні інтереси, хобі, зайнятість. Навіть зідзвонювались рідко. А тепер...кожен день ходиш мов по лезу ножа. Не знаєш, як довго ми ще зможемо зустрічатись...всі разом.

Все може змінитись за одну мить.

#war diary

5 notes · View notes

albaniawars · 4 days

Text

Боротьба проти комунізму 1945-1950рр.

Після Другої Світової війни в Албанії встановився злочинний комуністичний режим Енвера Ходжі, який розпочав масові репресії і вбивста серед монархічного і націоналістичного населення. В цей час формуються антикомуністичні підпільні збройні організації та загони для боротьби з комуністами, велику роль відіграли в цій боротьбі антикомуністичні Албанські сили які сформувались під час Другої світової війни, більша частина бійців не склали зброї а пішли у підпілля для боротьби проти комуністичних злочинців, які захопили владу. Комуністи на чолі з Ходжою, які захопили зразу почали наступ на релігію, почали націоналізовувати і привласнювати собі чуже майно незаконно забираючи його в попередніх власників. Людей насильно заганяли в колгоспи, а також повністю був знищений бізнес і було пограбовано багато успішних людей. Варто сказати про найбільш відомі акції і битви албанських комуністів і антикомуністів.

Важливу роль в боротьбі проти комуністичного Албанського режиму мало повстання Копліку, яке відбулось 23 січня 1945 року. Головою цієї антикомуністичної групи був Лаш Мараші, націоналіст, який вирішив підняти збройне повстання.

10 січня 1945 року повстанці Лєша Мараші вступили у велике село Кастраті, де зустріли активну підтримку мешканців. Двадцять полонених комуністів на хвилі ентузіазму було звільнено. 13 січня було проведено оперативно-політичну нараду у селі Белтойя. У ньому взяли участь командири антикомуністичних загонів, політичні авторитети, представники католицької церкви. Леш Мараші і Прек Цалі, які діяли у військовому союзі, виступали з найбільшою рішучістю.

Тактичні успіхи — взяття кількох сіл, тимчасове блокування автошляхів, припинення телефонного зв'язку з Тираною та Шкодером — надихнули на амбітні плани. Вирішили атакувати місто Копліку — адміністративний центр Малесії-е-Маді. Надалі передбачалося наступати порт Шенгьини і через нього встановити зв'язок із Західної Европою. Поразка повстання Кельменда 15 січня і арешт Прека Цалі не збентежили, а навпаки, спонукали до прискорення атаки.

Військового удару було завдано 23 січня 1945 — загін Лєша Мараші атакував казарми комуністичної Національно-визвольної армії (НОАА) у Копліку. Спочатку спрацював фактор раптовості. Однак повстанці значно поступалися урядовим військам у чисельності та озброєнні.

Зі Шкодера до Копліки висунулися великі сили НОАА та DMP під командуванням майора держбезпеки Зої Темелі. Бій тривав близько доби. Урядовим силам надали підтримку югослави. Повстанці втратили 45 людей убитими та 25 пораненими, після чого змушені були відступити. Втрати урядової сторони склали 40 убитих та 50 поранених .

У наступні тижні комуністичні злочинці проводили інтенсивне зачищення Малесії-е-Маді, розстрілювали підозрюваних у повстанстві, вилучали майно селян. Безперервно тривав розшук Льоша Мараші. Оперативні звіти надсилалися особисто Мехмету Шеху. В результаті цього бою було ліквідовано 40 комуністичних військових.

Також серйозні бої були під час Кальмендського повстання в січні-лютому 1945 року. Відбулись дуже жорсткі сутички між антикомуністичними борцями та військовими комуністичними силами Албанії. Очолив антикомуністичні загони під час цього повстання Прак Цалі, видатний антикомуністичний албанський боєць. Комуністи під керівництвом Ходжі хотіли подавати будь які антикомуністичні рухи і міцно взяти під контроль північ Албанії.

Авангардний батальйон 1-ї ударної бригади чисельністю близько 300 осіб під командуванням комуніста Фейзі Міцолі підступив до районного центру — селищу Тамара — 15 січня 1945 року. .

Ополченці антикомуністи Прека Цалі під оперативним командуванням молодого, але вмілого повстанця Міраша Рукая влаштували засідку. Бійці НОАА потрапили під перехресний вогонь із гірських укриттів. Чисельність кельменді була приблизно рівна комуністичному батальйону, проте тактична перевага виявилася на їхньому боці. Повстанці оточили комуністів та масовано обстрілювали з висоти. Батальйон намагався перегрупуватися та влаштувати загородження. Але вогонь у відповідь комуністів був утруднений раптовістю атаки і невигідним становищем внизу. У цьому батальйон у відсутності радіозв'язку і було швидко запросити підкріплень зі Шкодера.

Загальні втрати комуністів становили 55 осіб — 46 загинули в бою на мосту , 9 у подальших спорадичних зіткненнях. Було вбито і командира батальйону Міцолі. Ці втрати розглядаються як найбільша поразка 1-ї ударної бригади за її історію.

Втрати кельмендських повстанців не підраховані з такою точністю, а��е за оцінками склали від 25 до 44 осіб. Після бою вони відступили в гори і розосередилися укріпленими печерами.

Після цього бою комуністично терористична влада розпочала терор і вбивства нелояльного населення до комуністичної влади і тих кого вважали лояльними до повстанців, комуністичні злочинці жорстоко розправлялись з місцевим населенням, займаючись масовими розстрілами. В цьому бою було знищено 55 силовиків серед них і один з командирів Фейзі Міцолі.

Наступну велику роль відіграло Пострибське повстання, яке відбулось у вересні 1946 року. Назва походить від общини Постриба в окрузі Шкодер. Відбувалось під антикомуністичними лозунгами. Повстанці бажали звільнити Албанію від злочинного комуністичного режиму. Община Постриба була одним з центрів антикомунізму в Албанії. Почали формуватись бойові антикомуністичні загони, ідеологічно які були націоналістично-консервативні. У ніч на 9 вересня 1946 р. три повстанські колони висунулися з різних сіл Постриби у напрямку Шкодера. Головною колоною - 70 - 80 бійців - командував Осман Хаджія, двома іншими - 25 - 40 бійців кожна - Петер Палі, Г'єлош Вата, Мустафа Якупі та Петер Лулі . Через кілька годин вони увірвалися в міську межу і зав'язали бої з урядовими силами. Одночасно повстанцям вдалося тимчасово заблокувати стратегічно важливу автодорогу Лежа-Шкодер.Найзапекліше зіткнення відбувалося у напрямку шкодерської в'язниці. Урядові комуністичні війська під командуванням шкодерського коменданта Муси Даці перекрили підходи важкою технікою та застосували артилерію. Звістка про повстання застала Енвера Ходжу у Парижі. Він надав категоричне розпорядження міністру внутрішніх справ Кочі Дзодзе негайно відновити порядок. З Тирани до Шкодера терміново прибув майор Сігурімі Зої Темелі, який курирував держбезпеку північних регіонів і вже мав відповідний досвід. В цьому бою комуністичні сили втратили близько 30 убитих.

Повстання Жапокікі антикомуністичне повстання албанських селян і антикомуністичних громадян в окрузі Тепелена восени 1948 року. Проти повстанців комуністична злочинна влада кинула війська і загони спецслужби Сігурімі.

У вересні 1948 року жителі Жапокікі вирішили перейти до збройного опору. Ініціатором виступив 30-річний селянин Джемаль Брахімі (він же Джемаль Брахам Аслані). Колишній член Баллі Комбетар, він мав навички політичної організації та пропаганди, а також зв'язки з однодумцями у різних селах.

Перші таємні збори відбулися 20 вересня 1948 року. Був сформований повстанський загін, який прийняв назву Баба Шефкеті (на честь Шефкета Махмутая), іноді використовувалася назва Баба Алі Томорі. Наступного тижня Джемаль Брахімі провів кілька оперативних та агітаційних зустрічей у прилеглих селах. На наступних зборах 28 вересня 1948 були обрані керівники :

Байрам Камбері (він же Байрам Ахметай), командир загону Мехмет Юзейрі, заступник командира Джемаль Брахімі, політичний комісар Сало Касо, начальник штабу Сефер Юзейрі, керівник ліквідаційної спецгрупи "Чорна рука" 49-річний Байрам Камбері мав авторитет у односельців як ґрунтовний господар. У молодості він служив у жандармерії та мав військово-польовий досвід. Мехмет Юзейрі обіймав посаду сільського чиновника нижчої ланки. Сало Касо служив у поліції. Сефер Юзейрі, брат Мехмета, раніше було засуджено за кримінальною статтею інші не мали конфліктів із законом. Значна частина загону складалася із кревних родичів (брати Камбері, брати Брахімі, брати Юзейрі та інші).

Особливу роль при Джемалі Брахімі грав Суло Заїмі - майор королівської армії . Передбачається, що Заімі, який тримався в тіні, був головним натхненником руху.

Усього до повстання примкнули близько тридцяти осіб (шестеро входили до «Чорної руки»). Усі вони займалися селянським працею, у переважній більшості були спадковими селянами. Двоє були депутатами місцевої ради, троє в різні часи служили в поліції. Джеміль Аслан Брахімі, брат Джемаля Брахімі, покинув армійську службу і приєднався до повстанців.

У перший день жовтня 1948 року повстанське подружжя вступило до бератського села Комчішті. Було організовано мітинг, Джемаль Бахрамі виступив з антикомуністичною промовою. Пізно ввечері повстанці пішли. Але вже вночі до села прибуло великий загін Сігурімі та поліції. Було заарештовано трьох селян, які вступили у подружжя — Гані Койделі, Селфо Джемалі, Халіл Сулуа .

2 жовтня 1948 р. повстанці атакували урядові сили в Комчішті. Безпосереднім завданням було звільнення заарештованих. Почалася перестрілка, в якій (як передбачається) був убитий лейтенант Сігурімі Джезо Макаші . Заарештованих удалося відбити. Було захоплено в полон двох інформаторів держбезпеки, але їх незабаром відпустили.

Знову відбувся мітинг — на ознаменування перемоги. Акція завершилася співом гімну подружжя.

Вирішальний бій відбувся в жовтні 1948 року, під час якого загинули 2 повстанців, та також було ліквідовано 2 поліцейських. Решта повстанців переховувалась, частина з них потрапила в полон. Варто підсумувати з боку комуністів було 3 загиблих серед них і офіцер Сігурімі Джезо Макаші.

Якщо згадувати про антикомуністичну боротьбу варто згадати про членів Горного Комітету, які здійснювали ліквідації і вбивства представників влади і силовиків злочинного комуністичного режиму. Повстанці Гірського комітету здійснювали вбивства представників адміністрацій комуністичного режиму, також вбивали предстаників Сігурімі і військвових, які служили злочинному комуністичного режиму, окрім цього повстанці жорстко карали і простих жителів, які були комуністами і служили комуністичному режиму. Але основною ціллю звичайно це були комуністичні чиновники і силовики. Так наприклад варто згадати, що повстанці Гірського комітету 25 квітня 1948 були ліквідовані сільські вчительки, які були інформаторами комуністів звали їх Марта та Пренда Таражі.

Досить резонансна акція була проведена 7 серпня 1949 року. Було ліквідовано секретаря мірдітського осередку комуністичної партії Албанії Бардока Бібу. Данний комуніст ще з 1943 року вів війну проти націоналістичних формувань Албанії.

Важлива сутичка також мала місце 12 квітня 1950 року, в якій був застрелений від дружнього вогню, один з комуністичних злочинців спец агент Сігурімі Паль Мелюші . Дванадцятого квітня 1950 року, загін Сігурімі зіткнувся в бою з повстанцями гірського комітету, бій відбувся біля повстанського укритя в Уйе-Лурте. Бій тривав недовго, але був доволі жорстким під час нього було знищено 6 військових Сігурімі, в тому числі загинув від дружнього вогню був знищений Паль Малюші, друг комуніста Бардока Біби.

Одна з останніх збройних акцій проти злочинного комуністичного уряду Ходжі відбулась в 1982 році, цими повстанцями була група Джевдета Мустафи. До організації входили Джевдет Мустафа, Халіт Байрамі, Сабаудін Хаснедар, Фаділь Кацелі (брат Йонуза Кацелі). Усі вони до 1982 року були політичними емігрантами. Лідером був Мустафа, який проживав із сім'єю в Нью-Йорку. Його ідеєю стало звільнення Албанії - вбивство першого секретаря ЦК Албанської партії праці Енвера Ходжі, повалення комуністичного режиму НСРА та відновлення монархії. Отже, група 25 вересня 1982 року нелегально потрапила на територію Албанії. Фактично зразу після висадки група почала вести зіткнення з комуністичними силами влади Албанії. Добитись успіху група не змогла, але вони дали бій комуністичному режиму Ходжі. Сам Мустафа застрелив в сутичці поліцейського та його інформатора. Пізніше відступивши до села де жила мати Мустафи він застрелив ще одного комуніста, який напав на нього з сокирою. Пізніше Мустафа був блокований великими силами комуністів і відмовивши здаватись загинув в бою як герой. З усієї групи вижив лише один партизанин це був Хайліт Байрамі, не дивлячись на те, що він потрапив в полон і те що група албанських антикомуністів вчинила вбивства комуністичних злочинців. Був відпущений і поїхав назад в Нову Зеландію, де проживав до висадки.

#Албанія

0 notes

romaniawars · 6 days

Text

Лупенський страйк 1929

У 1929 році відбувся страйк прокомуністичних шахтарів, в Румунії на фоні загальносвітової кризи. Страйк відбувся в місті Лупені в Трансільванії.

Ближче до кінця 1928 року лідери шахтарів у долині Джіу почали агітувати за продовження колективного трудового договору. Їх вимоги включали (відповідно до нового законодавства, прийнятого під міжнародним тиском) 8-годинний робочий день, 40% надбавки для тих, хто працював на печах і в шахтах, забезпечення продуктами харчування та черевиками, а також припинення роботи дітей під землею. Обидві сторони не змогли дійти згоди. Відбувся судовий розгляд, і оскільки рішення суду в Деві не сподобалося шахтарям, вони подали апеляцію до Високого суду касації та правосуддя.

Також протягом 1928 року шахтарі Лупені організувалися в незалежну профспілку, яку очолювали Теодор Мунтяну та певний Молдовяну. Союз був комуністичним. Його лідери були тісно пов’язані з Національною селянською партією (PNȚ), яка бажала зміцнити свої відносини з робітниками. (Після страйку опозиційна преса стверджувала, що профспілка мала дуже тісні зв’язки з PNȚ і що її члени брали участь у великій передвиборчій демонстрації в Алба-Юлії в травні 1928 р.) Протягом перших місяців робітничої агітації профспілка вимагала члени чекають рішення високого суду. Однак навесні 1929 року в долині Цзю були активні комуністичні агітатори, і робітники ставали все більш відчайдушними, оскільки їхні умови не покращилися, а рішення суду було відкладено.

Вранці 5 серпня після рішення власників шахт не дозволяти профспілці виплачувати кожному працівнику денну зарплату з власних коштів, близько 200 робітників зібралися і вирішили страйкувати. Близько 3000 чоловік із шахт «Олена» та «Вікторія» оголосили страйк, разом вирушивши на шахти «Кароліна» та «Штефан». Ситуація швидко вийшла з-під контролю, і лідери профспілок заявили владі Deva, що вони більше не відповідають за дії своїх членів.

Потім страйкарі вирішили зайняти електростанцію, що контролює насосне обладнання шахти. Радикальна група увійшла всередину, змусивши чоловіків припинити роботу, поставивши під загрозу життя 200 шахтарів, які все ще під землею (які відмовилися приєднатися до страйку), і спричинивши відключення електроенергії у всій долині Джіу. Інженеру Раду Ніколау, керівнику електростанції, якому наказали залишити станцію, він отримав ножове поранення, коли відмовився, і його довелося госпіталізувати. Інших працівників електростанції силоміць виселили, а охоронця побили.

Деякі автори вважають ці дії саботажними, тому вважають дуже ймовірним, що комуністичні агітатори зіграли важливу роль у радикалізації шахтарів . У перший день місцева влада не вжила жодних дій; дійсно, поблизу було лише 18 жандармів.

Вранці 6 серпня керівництво округу Хунедоара прибуло до Лупені у супроводі 80 солдатів 4-го полку прикордонної охорони та близько 20 жандармів. Гірничодобувна компанія намагалася запустити електростанцію за допомогою штрейкбрехерів, щоб запобігти затопленню шахт і задушенню підземних , але страйкарі тримали оточення навколо робіт. (Пізніше прокурор повідомив, що чоловіки всередині електростанції були «озброєні кілками, залізними прутами, палицями та револьверами та чекали представників влади в агресивних позах».) Прокурор висунув останню вимогу до страйкуючих вийти з електростанції ; — відповіли страйкарі з виттям непокори. Зараз присутні близько 40 жандармів, які намагаються залякати страйкарів. Згідно з пізнішими свідченнями, робітники кидали різні предмети в бік жандармів, поранивши тих, хто стояв у першій черзі. Коли страйкер вистрілив з револьвера, 80 військовослужбовців зробили попереджувальний постріл у повітря. Оскільки агресивність шахтарів не зменшувалася, війська випустили в натовп 78 куль (без наказу, як встановило розслідування), частина яких застрягла в трубі електростанції. Коли стрілянина припинилася, десятки чоловіків лежали на землі; решта, охоплені панікою, швидко втекли. Робота на станції негайно відновилася; війська і жандарми охороняли вокзал і всі шахтні будівлі.

Різні джерела наводять різну кількість загиблих і поранених: 16 загиблих і 200 поранених; 22 загиблих і 58 поранених; 30 загиблих і понад сотню поранених; 32 загиблих і 56 поранених; 40 загиблих (включаючи двох військових); 58 загиблих і сотні поранених.

У більш детальному звіті йдеться про те, що 13 шахтарів загинули миттєво та ще семеро протягом наступних годин, 23 були госпіталізовані та отримали важкі поранення. 30 були зафіксовані з легкими пораненнями, але інші пішли додому непоміченими. Поранено 15 жандармів і 10 вояків, один тяжко (ножем у шию). Головний механік електростанції від отриманих поранень помер у лікарні. Близько 40 шахтарів були затримані. 9 серпня 20 шахтарів були поховані під посиленою охороною, при цьому дозволили бути присутні лише їхнім найближчим родичам; могили деякий час ретельно охоронялися, щоб запобігти новим заворушенням. Троє шахтарів загинули в наступні дні.

Після придушення страйку йому приписували різні мотиви. На той час при владі була Національна селянська партія (PNȚ). Йоаніцеску, президент Палати депутатів, звинуватив у крайній бідності малооплачуваних робітників і, «можливо», угорських пропагандистів. (Більшість загиблих були етнічними угорцями.) Інший член уряду звинуватив директорів шахт; він стверджував, що неодноразові відмови босів піддатися вимогам робітників і їхні зневажливі твердження, що ними керують провокатори забороненої Румунської комуністичної партії, довели їх до відчаю. Примітно, що це не був поодинокий випадок; між 1924 і 1928 роками в Долині відбулося дев'ятнадцять страйків.

Соціал-демократи, союзники уряду, в основному звинувачували директорів шахт, але також звинувачували, що комуністичні агітатори ввели в оману робітників.

Шахти належали групі банкірів з Національної ліберальної партії (запеклих суперників селян), а одним із їхніх власників був Георге Тетереску, міністр у попередньому уряді.

Відразу після страйку в правій газеті «Універсул» з’явився такий коментар: «Війська лише виконували свій обов’язок. Вони не винні. Вони стріляли. Це добре, що вони так зробили, і добре, щоб люди це знали. вони стрілятимуть, коли отримають наказ». Пізніше головних військових і цивільних діячів, відповідальних за стрілянину, було звільнено зі своїх посад, оскільки преса визнала той факт, що страйк був пов’язаний з поганими умовами, а не був антирежимною акцією під проводом комуністів. Ще 9 серпня лівий Adevărul писав: «Те, що сталося в Лупені, є попередженням для наших лідерів, які протягом десяти років розділяли країну та руйнували її економічно, скрізь поширюючи нещастя, матір відчайдушних масових дій».

Д.І. Радукану, міністр праці, поїхав у долину Джіу, щоб провести розслідування, і навіть Ніколае Лупу, відомий політик PNȚ, виступив на захист робітників у парламенті. І все ж побоювання комуністичного контролю над страйком не були безпідставними: про умови праці на шахтах перед страйком не повідомлялося широко, а румунсько-радянські відносини були досить напруженими, оскільки СРСР брав участь у Татарбунарському повстанні п’ять років. років тому. Восени 1929 року через вжиті антистрайкові заходи Комінтерн затаврував уряд прем'єр-міністра Юліу Маніу як "фашистський".

Восени 1929 року Панаїт Істраті, письменник і симпатик комуністів, писав: «Те, що сталося в Лупені, було не придушенням повстання, а полюванням на людей. Влада пила до світанку і напоїла солдатів. П’яний префект після того, як пролунала тривога, шахтарі були оточені і вбиті, а коли їм вдалося втекти, прикордонники побігли за ними, п'яні від вина і крові».

В майбутньому комуністичний режим Румунії прославляв страйк як символ боротьби праці проти капіталізму. Хоча загальна роль комуністів була невеликою, режим стверджував, що КПР відіграла в цьому провідну роль. У підручнику з історії під редакцією Михайла Роллера не згадується незалежна профспілка і стверджується, що страйк розпочала КПР. Він зображує місцеву владу як вбивць, стверджуючи, що префект округу зробив перший постріл у груди робітника. У 1948 році Георге Георгіу-Деж (який очолював Румунію до 1965 року) сказав: «Покликання румунських комуністів проникло в лави шахтарів і показало їм шлях ��о боротьби».

Ця подія відображалася в статуях і піснях, а до 1989 року День шахтарів відзначався в першу неділю серпня. Крім того, вона була зображена у відзначеному нагородами фільмі 1962 року (Lupeni 29), у якому зіграла Ліка Георгіу , дочка Георгіу-Дежа (і була задумана з нею). Фільм, натхненний «Броненосцем «Потьомкін», зображував цю подію як частину класової боротьби, а також був спрямований проти тодішніх опальних підпільників; роль зрадника Лукана була заснована на Василе Лука (який брав участь у підготовці до страйку), белетризований як втілення людської мерзенності.

Під час страйку шахтарів у долині Джіу в 1977 році, який розпочався в Лупені, страйкарі вигукували «Лупені 29! у спробі додати легітимності своїй справі. Аж до 1999 року страйк все ще фігурував у політичному дискурсі Румунії, коли в прес-релізі міністерства оборони (тоді в руках антикомуністів) у відповідь на вшанування страйку екс-комуністичним колишнім президентом Іоном Ілієску описувалося, це як «навмисна провокація Комінтерну, який, очевидно, бажав дестабілізувати румунську державу» і стверджував, що «енергійне втручання» армії в той час «відновило мир і верховенство права».

Загалом в прокомуністичному страйку шахтарів, з сторони шахтарів загинуло 23 осіб, страйкарі першими відкрили вогонь в сторону військових і жандармів і першими почали грубо порушувати закон

#Румунія

0 notes

rostyslavua · 7 days

Text

#antiraid #ANTIRAID

0 notes

tereshchenkoroman · 12 days

Text

Аграрне право в Україні: ключові аспекти та виклики. Автор: Терещенко Роман Вікторович

Аграрне право України — це галузь права, яка регулює відносини у сфері сільськогосподарської діяльності, включаючи використання земель, розподіл земельних ресурсів, охорону прав власності та користування землею. В Україні, країні з величезним аграрним потенціалом, правильне розуміння та застосування аграрного права має критичне значення для економічного розвитку та захисту прав власників і користувачів земель.

Історичний контекст і сучасні реалії

Історично аграрне право України сформувалося на перетині великих земельних реформ, починаючи з часів незалежності в 1991 році. З цього часу законодавство України пройшло через численні зміни, кожна з яких покликана вдосконалити земельні відносини та адаптувати їх до потреб сучасної економіки і стандартів Європейського Союзу.

Основні аспекти аграрного права

Аграрне право України охоплює кілька ключових аспектів:

1. Земельні відносини — регулювання питань власності, користування та розподілу земель. Законодавство визначає правила використання земельних ресурсів, в тому числі обмеження щодо зміни цільового призначення земель.

2. Ринок землі — норми та правила, що регулюють купівлю, продаж, оренду земельних ділянок. Новий земельний кодекс України вводить прозорі умови для здійснення земельних операцій, спрямовані на захист прав учасників ринку.

3. Аграрні договори — стандартизація договорів, які стосуються сільськогосподарської діяльності. Це включає договори оренди, емфітевзису, сервітутів та інших форм користування аграрними землями.

Перспективи

Незважаючи на значний прогрес у законодавстві, аграрне право України все ще стикається з численними викликами. Серед них — корупція у земельних відносинах, недосконалість законодавчої бази, необхідність захисту прав малих фермерів. Ці та інші проблеми вимагають постійного удосконалення нормативно-правової бази та залучення кращих практик європейського аграрного права.

У світлі останніх реформ аграрне право України виходить на новий рівень розвитку. Стабілізація та розвиток земельних відносин мають стратегічне значення для економіки країни. Як юрист, який спеціалізується на аграрному праві, я вважаю, що майбутнє цієї галузі є надзвичайно перспективним і обіцяє нові можливості для всіх учасників ринку.

#роман-терещенко #роман-терещенко-одеса #роман-терещенко-юрист #роман_терещенко #роман_терещенко_одеса #роман_терещенко_юрист #романтерещенко #романтерещенкоодеса #романтерещенкоюрист #ТерещенкоРоманВікторович

0 notes

pixelinform · 17 days

Text

Чи можна заряджати смартфон всю ніч

Багато власників смартфонів побоюються залишати гаджети на зарядці на всю ніч і правильно роблять. Пояснюємо, чому не варто заряджати телефон усю ніч. Шкідливість нічної зарядки Більшості сучасних смартфонів для повного заряджання потрібно від півгодини до 2 годин, тому тримати гаджет на зарядці всю ніч немає жодної необхідності. До того ж, нічна зарядка скорочує термін служби батареї.…

View On WordPress

#смартфон

0 notes

svyatosogodni · 1 month

Text

🎉18 квітня — Що сьогодні за свято? ⠀ ❤️‍🩹 785-й день повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну ⠀ 🛕 День пам'яток історії та культури в Україні 🪩 Міжнародний день жонглерів (International Juggler`s Day) 🏛 Міжнародний день пам'ятників та історичних місць 🐱 День незалежності власників домашніх тварин ⠀ 👼 З іменинами варто сьогодні привітати Георгія, Єгора, Марка, Миколу, Олексія, Платона, Семена. ⠀ ✔️ Визначні події цього дня: ⠀ 1187 — перша згадка України (в Київському літописі у зв'язку із смертю переяславського князя Володимира Глібовича) 1648 — Богдан Хмельницький прибув у Запорізьку Січ із закликом до антипольського повстання 1961 — у Києві відбулася демонстрація віруючих проти закриття Андріївської церкви. ⠀ ✌️ Більше подробиць про свята → https://sogodnisvyato.com.ua/18-kvitnya-svyato/

Також долучайтесь до нас у месенджерах: https://t.me/sogodnisvyato https://invite.viber.com/?g2=AQA9K6a4nX9DWUzSYycvCwZm1EPyPRkoYBY6XhCe9cuobejEHyCwupbUgbSBZC3q

#18квітня #святокожендень #праздниккаждыйдень #якесьогоднісвято #квітень #апрель #церковныепраздники #какойсегодняпраздник #какойсегоднядень #свято #праздник #свята #праздники

0 notes

pitstopinfo · 3 months

Video

youtube

Авторозбірка Escape! Запчастини бу Форд Ескейп 0501525252 Автосервіс Stafford / Автожурнал ➤ https://goo.gl/maps/pM7sq1piR3RhwwSf7 Наш авторозбір спеціалізується на продажі вживаних (бу) запчастин для автомобілів Ford. Надаючи клієнтам унікальні можливості якісного обслуговування своїх авто. Величезний асортимент, який охоплює всі моделі та роки випуску автомобілів Ford. Всі наші бу запчастини піддаються ретельній перевірці на справність та відповідність стандартам якості. Гарантуючи клієнтам надійні та функціональні деталі для їхніх автомобілів. Придбання бу запчастин з нашого авторозбирання - це не тільки економія, але і можливість відновити автомобіль з використанням оригінальних компонентів. Наш професійний підхід до розбирання та продажу автозапчастин забезпечує задоволення потреб кожного клієнта. Роблячи нас надійним партнером для власників автомобілів Ford, які прагнуть недорогого та ефективного ремонту. Дізнайся про нас більше, переходьте за посиланням в описі ➤ https://pitstop-info.com/autozapchasti/avtorozbirka-escape-zapchastyny-bu-ford-escape.html

#youtube #автожурнал #відеореклама під ключ #разборка #авторозбірка

1 note · View note

claudiaschiffersblog · 4 months

Text

Протокол Solana Drift оголошує про програму винагороди

Drift Protocol, найбільша платформа для безстрокової торгівлі ф'ючерсами, заснована на блокчейні Solana, оголосила про програму винагород для користувачів перед запуском свого токена. Програма Drift Points стартує сьогодні і завершиться в березні. Очки за дрифт нараховуватимуться щотижня, перший розподіл заплановано на 2 лютого. "Щомісяця видаватиметься близько 100 мільйонів балів Drift", - розповіла Сінді Леоу, співзасновниця Drift Protocol. "Ці бали розподілятимуться між користувачами на основі їхнього пропорційного обсягу торгів та інших видів діяльності на Drift, таких як створення ринку і надання ліквідності", - сказала Леоу. Програма балів враховує майбутню діяльність. За словами Леоу, для тих, хто вже працював з Drift до сьогоднішнього дня, для винагороди користувачів вже були зроблені "численні контрольні точки і знімки". Drift "жетон управління" "Drift піддасться поступовому плану децентралізації з токеном управління, що є першим кроком до переходу до суспільної власності", - сказала Леоу. Плани управління включатимуть обрану раду з ризиків з числа власників токенів для управління повноваженнями оновлення протоколу. Рада може визначати такі функції, як розмір комісій і технічні параметри протоколу. Очікується, що токен Drift буде запущено "незабаром після" завершення програми нарахування очок у березні, сказала Леоу. Вона відмовилася коментувати, як токени Drift роздаватимуться користувачам на основі очок Drift, але сказала, що "між ними буде кореляція".

Drift на основі успіху Jito

Протокол Drift слідує за нещодавньою успішною програмою винагород Jito Network і її подальшим випуском і запуском токенів. Jito, другий за величиною протокол Solana, що пропонує послуги ліквідного стейкінгу, запустив свою програму нарахування балів у вересні минулого року, а потім, у грудні, оголосив, що буде роздавати 90 мільйонів токенів JTO в рамках свого airdrop. Програма балів Jito і запуск токенів сприяли недавньому зростанню екосистеми Solana: вартість токена SOL і токенів різних проєктів Solana значно зросла. Зі свого боку, Drift є дев'ятим за величиною протоколом децентралізованого фінансування на Solana, загальна заблокована вартість якого, згідно з даними DeFi Llama, перевищує 113 мільйонів доларів. Drift заявила, що на сьогодні обсяг торгів перевищив 4 мільярди доларів для більш ніж 80 000 користувачів. Компанію Drift, засновану 2021 року, підтримують інвестори, зокрема співзасновники Polychain Capital і Solana Labs, Анатолій Яковенко і Радж Гокал. У жовтні минулого року проєкт залучив 23,5 мільйона доларів у межах серії А і планує незабаром запустити нові функції, включно з оновленим мобільним застосунком і новими модулями управління. Read the full article

0 notes