radnuk-blog
Радник в сфері держзакупівель
журнал для Замовників та Учасників торгів, практикуючих юристів на підприємствах, керівників підприємств, та всіх хто, має відношення до публічних та комерційних закупівель.
364 posts
Don't wanna be here? Send us removal request.
Last Seen Blogs
kaioware-blog
Cheap Oakley Sunglasses UK,Fake Oakleys Outlet
i-chan
궤도
sinecosinewheel
MAKE NO EXCUSE, YOUR EXIT CHOOSE.
mst3kgifs
GIF-monic Institute
Photo
#Поради_від_Радника
Хочете оскаржити Висновок про результати моніторингу закупівлі до суду: як про це зазначити на ProZorro?
Відповідно до частини 10 статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.
Тому, якщо Замовником оскаржено Висновок про результати моніторингу закупівлі, додатково в електронній системі ProZorro потрібно зазначити про оскарження Висновку до суду. При цьому, Законом не конкретизовано, яким документом потрібно підтвердити інформацію про скарження такого Висновку до суду, тому таку інформацію слід відображати або інформаційно через власний майданчик, або шляхом оприлюднення позовної заяви.
Нижче наводимо приклад відображення даної інформації на майданчику Smarttender.biz:
Водночас, у разі пропуску такого строку для оприлюднення інформації про оскарження Висновку підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні.
Більше цікавого і корисного про це – читайте у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 3 (90) за березень 2019 року на стор. 25-31.
0 notes
Photo
«Учасники, обережно: міжнародна процедура закупівлі!» — випуск журналу № 1 (64) за січень 2017 року, 14–16.
0 notes
Text
Вступили в дію зміни до ДБН, завдяки яким реагування на аварії на водопроводах стане оперативнішим
28 лютого 2019 року в дію вступили нові зміни у ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво», якими введено можливість проведення автоматичного моніторингу тиску в системах холодного і гарячого водопостачання. Це дозволить оперативніше виявляти можливі аварійні та інші ситуації на водопроводах і вчасно реагувати на них.
«Донедавна у будівельних нормах щодо водопроводу та каналізації не містилося жодних сучасних рішень для швидкого та оперативного виявлення можливих аварій на водопроводах. І це у ХХІ сторіччі. Звичайно, це могло призводити до невчасно виявлених поломок. І як наслідок – проблеми з водопостачанням. Тому під час оновлення ДБН ми прописали рекомендацію встановлювати прилади вимірювання тиску води, щоб ця інформація оперативно передавалася на диспетчерський пункт. Це дозволить постійно моніторити ситуацію і швидше виявляти несправності», – повідомив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Лев Парцхаладзе.
За його словами, це сприятиме підвищенню надійності водопостачання для населення.
Згідно зі змінами до ДБН, рекомендується встановлювати між засобом обліку води і наступним (за напрямком руху води) запірним пристроєм, а також на вводі водопроводу (до регуляторів тиску) прилади вимірювання тиску води з передачею інформації на диспетчерський пункт та диспетчеризацією.
Також у зазначених змінах містяться норми щодо підвищення пожежної безпеки водопроводів, а також покращення роботи каналізації за рахунок встановлення спеціальних пристроїв для взмучування осаду.
Зміни до ДБН розроблені Українським державним науково-дослідним проектно-вишукувальним інститутом «УкрНДІводоканалпроект».
Довідково
Державні будівельні норми (ДБН) – обов’язкові до виконання нормативні акти, які використовуються під час проектування нових та реконструкції існуючих будівель, кварталів, мікрорайонів відповідно до їх призначення.
Джерело: https://radnukcomua.page.link/pCZf
0 notes
Text
Міністерством економічного розвитку і торгівлі розроблено проект нової редакції модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю
Проект постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання дерегуляції господарської діяльності"
Детальніше за посиланням: https://radnukcomua.page.link/wUBf
0 notes
Text
Закупівля послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії: правове регулювання і практика застосування
З 1 січня 2019 року роздрібний ринок електричної енергії почав функціонувати згідно з новими правилами, визначеними Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII (далі — Закон № 2019-VIII). Хоча цей Закон набрав чинності ще 11 червня 2017 року, а Регулятор — Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі — НКРЕКП), — завчасно ухвалив необхідну підзаконну нормативно-правову базу, переважна більшість замовників зіткнулася з низкою проблем під час планування, організації та здійснення закупівель електричної енергії й послуг, пов’язаних з її постачанням і використанням.
Зважаючи на це, у межах даної статті спробуємо розглянути основні питання, актуальні для замовників при закупівлі таких специфічних послуг, як послуги з компенсації перетікань реактивної електричної енергії, зважаючи на вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон № 922-VIII) та спеціального законодавства з питань регулювання ринку електричної енергії.
Обов’язковість укладення договору
Особливістю договору про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії є те, що його укладення є обов’язковим для сторін. Так, оператор системи та/або власник електричної мережі (основний споживач) через імперативні приписи пунктів 1.2.3, 4.33 та підпункту 10 пункту 5.13 ПРРЕЕ не можуть відмовити непобутовому споживачеві (субспоживачеві) в укладенні договору про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії. Своєю чергою непобутовий споживач також зобов’язаний укласти відповідний договір відповідно до вимог пункту 4.33 ПРРЕЕ, а також на виконання приписів пункту 8.5.9 Кодексу системи розподілу.
З викладеного вище виникає питання: чи всі непобутові споживачі повинні укладати договори про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електроенергії?
Для відповіді на це питання необхідно звернутися до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, пунктом 1 розділу ІІІ якої визначено, що розрахунки за перетікання реактивної електроенергії здійснюють за об’єктами споживачів електроенергії з дозволеною потужністю 16 кВт і більше.
Із цього випливає, що непобутові споживачі зобов’язані здійснювати плату за перетікання реактивної електроенергії лише за об’єктами, договірна потужність яких дорівнює або перевищує 16 кВт.
Отже, як прямо випливає з викладеного, непобутові споживачі, об’єкти яких мають договірну (дозволену) потужність менше 16 кВт, не зобов’язані здійснювати плату за перетікання реактивної електричної енергії.
За відсутності обов’язку цієї категорії непобутових споживачів здійснювати плату за перетікання реактивної електричної енергії відсутня й потреба в укладенні ними договорів, які передбачають внесення такої плати.
Нагадаємо, що величина договірної потужності за кожним об’єктом непобутового споживача повинна бути зазначена в договорі споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (відповідному додатку до нього) згідно з пунктами 2.1.10–2.1.12 ПРРЕЕ.
У статті Ви детально дізнаєтесь про:
- реактивну електричну енергію та компенсацію перетікань реактивної електроенергії;
- чи потрібно компенсацію перетікань реактивної електричної енергії ототожнювати з відшкодуванням?;
- як здійснювати плату за перетікання реактивної електричної енергії;
- особливості договору про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії;
- відкриті торги чи переговорна процедура для закупівлі компенсації перетікань реактивної електроенергії?;
- який код обрати для закупівлі компенсації перетікань реактивної електроенергії?;
- чи можна укладати договір за скороченими строками?
Детальніше у Журналі «Радник в сфері державних закупівель» № 3 (90) за березень 2019 на стор. 14 - 21.
Для передплати журналу перейдіть посиланням http://radnuk.com.ua/perdplata/
0 notes
Photo
В ProZorro з сьогоднішнього дня з'явилася можливість публікувати об'єм постачання - дрібне число. Користувачі електронного майданчика SmartTender.biz – зверніть увагу, що на цьому майданчику вже сьогодні реалізовані зазначені зміни. Отже відтепер, система дає можливість опублікувати три знаки після крапки при зазначенні обсягу (кількості/об’єму).
0 notes
Photo
📄 «Правило «невід’ємних додатків»: покрокова інструкція для застосування» — випуск журналу Радник в сфері-державних-закупівель. № 10 (85) за жовтень 2018 року, 40–42.
Продовжуючи серію публікацій про підходи, якими я користуюсь під час роботи в Постійно діючій адміністративній колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі — Колегія), пропоную поговорити про правило «невід’ємних додатків», яке часто стає приводом для емоційних дискусій та численних нарікань на роботу Колегії.
Перед тим, як перейти до детального опису, традиційно зауважу, що описане далі не можна сприймати як офіційне роз’яснення, тлумачення чи обов’язкове правило під час розгляду скарг. Адже рішення (про це вже написано не раз) приймають колегіально. Кожен член Колегії має право на свою власну думку, свій підхід до правозастосування та голосує за внутрішнім переконанням.
☑ Правило «невід’ємних додатків»
Тепер про саме правило «невід’ємних додатків». Його суть полягає в тому, що якщо учасник у складі тендерної пропозиції завантажив документ, який має додатки, що є невід’ємними частинами цього документа, але при цьому такі додатки або хоча б один з них не завантажено, то Колегія це сприймає як ненадання самого документа.
Наприклад, у складі пропозиції завантажено договір, у тексті якого зазначено, що специфікацію товару встановлює додаток № 1 до даного договору, який є його невід’ємною частиною. При цьому сам додаток до договору учасник не завантажив. Тоді є з висока ймовірність того, що замовник може відхилити пропозицію такого учасника, а Колегія підтримає таке рішення замовника (погодиться із таким рішенням), бо учасник надав договір не в повному обсязі, тобто договір не надано, а вимогу тендерної документації не виконано.
Що може бути складного в застосуванні такого правила? І чому взагалі виникла необхідність писати про «покрокову інструкцію» для нього? Погодилась би з вами, якщо б три роки не бачила цілу низку нюансів та деталей, що призводять до плутанини, непорозумінь та недовіри, які затягують тендерні процедури, створюють негативний імідж замовникові, учасникові або Колегії. І в більшості випадків узагалі призводять до необхідності відхилення найбільш економічно вигідної пропозиції, яка відповідає всім іншим вимогам замовника.
☑ Безпідставний формалізм чи юридичні тонкощі та нюанси?
Забігаючи наперед, відповім тій частині читачів, яка думає так: «Навіщо взагалі потрібно це безглузде правило та формалізм?» Додатки, як невід’ємні частини того чи іншого документа, можуть містити важливу інформацію, яка доповнює, змінює чи спростовує викладене в основній частині документа. Та не можна наперед передбачити, що в зазначених додатках може міститься, й об'єктивно й повно оцінити сам документ без надання додатків до нього.
Звичайно, можна говорити про те, що не повинно бути правила, а Колегія/замовник у кожному окремому випадкові повинні вимагати ці додатки, оцінити їх та дійти висновку, чи насправді вони містять якусь важливу інформацію, чи все ж їх зміст не впливає на основну частину документа й виконання/невиконання учасником вимог тендерної документації.
Однак ми з вами пам’ятаємо, що будь-який суб’єктивний підхід створює можливість для зловживань та дискримінації. «Важливо»/«неважливо» — оціночні поняття. Те, що може бути важливим для замовника, не завжди важливе для члена Колегії. А що важливе для одного члена Колегії, може бути неважливим для іншого. І саме для того, щоб рішення не залежало від прізвища особи, що «сидить у тому чи іншому кріслі», ми намагаємось дотримуватися саме таких простих, формальних, але однакових для всіх правил, які дають можливість відійти від суб’єктивного підходу та накопичити передбачувану й послідовну для бізнесу й замовників практику правозастосування.
☑ Документ без додатків у складі пропозиції учасника: ситуації та їх аналіз
Переходимо до орієнтовної покрокової інструкції для замовників. Уявімо ситуацію, що ви знайшли у складі пропозиції учасника документ без додатків.
Перший крок. Перевірте, на виконання якої саме вимоги тендерної документації зазначений документ надано. Тобто передусім необхідно з'ясувати, чи взагалі в тендерній документації сказано про необхідність надання цього документа. Якщо про надання такого документа в тендерній документації нічого не сказано, а учасник на свій власний розсуд подав його у складі пропозиції, то автоматично відпадає необхідність у його аналізі, адже навіть відсутність «невід’ємних додатків» не спричинить відхилення тендерної пропозиції учасника, оскільки не буде вимоги тендерної документації, яку він порушив наданням такого документа.
Якщо ж надання такого документа необхідне, то його ненадання буде невиконанням одного з пунктів документації. Продовжуємо аналіз та робимо другий крок.
Другий крок. Згадаймо: підставою для відхилення тендерної пропозиції є невідповідність пропозиції вимогам тендерної документації. Тобто замало тільки прописати вимогу про надання того чи іншого документа в документації. Потрібно, щоб цей документ не просто було надано, а щоб він входив саме до складу тендерної пропозиції учасника, вимога про що відображена у відповідному розділі тендерної документації. Відповідно відкриваємо розділ документації, де викладено зміст тендерної пропозиції та сказано, що входить до цього змісту (зазвичай, цей розділ має назву «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції»). Якщо зазначений перелік закінчується словами «та інші документи, які вимагає ця тендерна документація» або чимось на кшталт цього, то сміливо можна вважати цей крок виконаним (документ вимагали у складі пропозиції) та переходити до наступного, третього, кроку.
Якщо ж перелік вичерпний та не закінчується словами «та інші» тощо, то порівнюємо, чи входять до нього ті документи, про необхідність наявності яких сказано в пункті документації, на виконання якого їх надано.
Якщо доходимо висновку, що про «документ без додатків» хоч і є вимога в документації, але він не входить до складу тендерної пропозиції учасника, то немає потреби йти далі, бо відхилити учасника можна тільки за невідповідність пропозиції вимогам документації. Якщо документ не входить до складу пропозиції, то не важливо, чи відповідає він вимогам документації.
Якщо ж ми дійшли висновку, що такий документ входить до складу пропозиції, оскільки в тендерній документації є вимога про його надання, то ми робимо третій крок.
Третій крок. На цьому етапі нам потрібно зробити ще один тест і отримати відповідь на таке питання: «Чи підлягала б відхиленню тендерна пропозиція, якщо б документ узагалі не було надано?»
Ми вже з’ясували, що документ тендерна документація вимагає та що він входить до складу тендерної пропозиції. Однак тут �� ще один нюанс. Буває так, що замовники пишуть, приміром, «надати аналогічний договір». Якщо учасник надав, наприклад, два договори, один з яких містить додатки, а другий — ні, то він (учасник) виконав вимогу документації. Один договір учасник надав відповідно до вимог тендерної документації, відсутність же додатків до другого договору в нашій ситуації не можна трактувати як невідповідність вимогам тендерної документації, оскільки замовник вимагав аналогічний договір у кількості — 1 штука, що учасник і виконав. «Перевиконання» вимог тендерної документації при наданні додаткових документів, як я вже вказувала вище, не може слугувати підставою для відхилення.
Однак може бути так, що замовник разом з договором вимагав, наприклад, відгук на підтвердження його виконання. І тоді договір з додатками потрібно надавати з відгуком про виконання такого договору. Якщо уявити, що відгук є, однак тільки на той договір, який надано без додатків, то відповідно ми матимемо ситуацію, що загалом документи, які укомплектував учасник у такий спосіб, свідчать про невиконання учасником умов тендеру. Або ще один приклад: замовник написав «надати кожен аналогічний договір/договори, зазначений/ні у довідці про виконання аналогічних договорів». Тоді ми розуміємо, що не важливо, скільки договорів вимагав замовник, адже учасник повинен був надати саме ту кількість договорів, яку зазначив сам учасник у довідці. Якщо «договір без додатків» також зазначено в довідці, то його в будь-якому випадкові слід надати у складі пропозиції. Його ненадання може бути підставою для відхилення пропозиції учасника. Отже, переходимо до наступного кроку.
Якщо ж за результатом перевірки ми дійшли висновку, що якщо цей документ взагалі не було надано, то це не було б підставою для відхилення пропозиції учасника. Тож немає сенсу продовжувати далі його аналіз.
Четвертий крок. Зважаючи на те, що на попередніх трьох етапах ми дійшли висновку, що вимога про надання такого документа наявна в тендерній документації і що він входить до складу пропозиції (та його ненадання може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника), ми можемо переходити до аналізу самого документа. І ось перше просте питання, на яке нам потрібно отримати відповідь під час аналізу документа: «Чи є додатки невід’ємними частинами документа?»
Тут усе дуже просто, оскільки за час роботи Колегії ми використовували виключно один простий метод для з’ясування цього: чи зазначено про це в самому документі? Якщо в документі є посилання, що додатки (навіть якщо вони не мають назви «додаток», а, наприклад, є такі згадки про них у договорі, як «специфікація», «календарний план» тощо) до нього є його невід’ємною частиною, то сміливо переходимо до наступного пункту. Якщо ж такого посилання немає, а просто зазначено «додаток», то додатки не є невід’ємними частинами документа, їх не треба надавати. Відповідно надання документа без додатків не може бути підставою для відхилення пропозиції учасника.
П’ятий крок. Документ вимагали, він входив до складу пропозиції, його ненадання могло слугувати підставою для відхилення пропозиції учасника, а ненадані додатки до документа є його невід’ємною частиною. Що ще необхідно перевірити? Однак це ще не все. Наостанок потрібно переконатись у тому, що ці додатки є/повинні бути взагалі чи існують/повинні існувати.
Поясню детальніше на прикладі. У договорі зазначено, що «всі зміни та доповнення до цього договору оформлюють окремими додатками та є його невід’ємними частинами». Буває, що конкурент скаржиться на переможця Колегії, посилаючись на те, що такі додатки той не надав. Однак у такому випадкові Колегія просить скаржника довести, що зміни та доповнення до цього договору взагалі були. Адже якщо зміни та доповнення до договору не вносили, то не може йтися про те, що ці додатки взагалі існують.
Як виходять скаржники із цієї ситуації? Я не пам’ятаю прикладів, коли скаржникам вдавалось це довести. Були випадки, коли договір укладали за результатом іншої процедури закупівлі, та в системі ProZorro є посилання, що зміни в договір вносили, іноді навіть ці додатки завантажено в систему. Однак Колегія приймає рішення на підставі тих документів, які містяться саме в цій процедурі закупівель. Ті, що часто стикаються з тендерами, знають, як у різних процедурах можуть бути однакові та одночасно різні документи. І дійти висновку, який із них є правдивим, на засіданні Колегії майже неможливо. Тому в даному випадкові скаржнику потрібно отримати письмове підтвердження від іншої сторони договору, що дійсно зміни/доповнення вносили та що додаток складали й підписували сторони. Або надати оригінал чи належним чином завірену копію такого додатка.
Згодна з тим, що для скаржників це — складне завдання. І не пригадую випадків, коли ті могли його виконати. Однак є позитивний один (на моїй пам’яті) приклад активності замовника. Той звернувся до другої сторони договору, отримав інформацію, що зміни вносили, додаток склали та підписали. І навіть разом з листом, в якому містилась зазначена інформація, замовник отримав від другої сторони договору належним чином завірену копію такого додатка. Після його отримання замовник прийняв рішення про відхилення пропозиції такого учасника. А той оскаржив це рішення до Колегії, та ми підтвердили правомірність відхилення, відмовивши в задоволенні скарги.
Якщо після аналізу документа ви дійшли висновку, що додаток/додатки в будь-якому випадкові є/повинні бути, бо, наприклад, ідеться про специфікацію (невід’ємний додаток до виконаного договору, без її складання та підписання договір виконати відповідно до самого договору було неможливо), то після цих п’яти кроків/тестів можна сміливо говорити, що в цій частині пропозиція учасника не відповідає вимогам документації та повинна бути відхилена.
Можливо, про деякі деталі, які ситуативно можуть зустрічатись на практиці, я не згадала. Якщо про них забула, то вони трапляються доволі рідко, щоб лишитися в пам’яті та власних нотатках. Тому викладені вище кроки є основними та важливими для того, щоб дійти законного й правильного висновку щодо відповідності/невідповідності тендерної пропозиції умовам тендерної документації, а також захистити його в подальшому на засіданнях Колегії.
Учасникам же, які готують свої тендерні пропозиції для участі в закупівлях, раджу використовувати такий же тест після підготовки своєї тендерної пропозиції (але до моменту завантаження її в систему) задля того, щоб перевірити себе, не допустити прикрої помилки, яка зведе нанівець усі зусилля при участі в тендері.
Щоб «танці на граблях» у сфері закупівель ставали все рідкіснішим явищем, зазначена рубрика буде й у наступних номерах, у яких ми з вами розберемо ще кілька важливих, на мою думку, правил. Вдалих вам закупівель!:)
Агія Загребельська, державний уповноважений Антимонопольного комітету України, член Постійно діючої адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг
про порушення законодавства у сфері публічних закупівель
Журнал ""Радник в сфері державних закупівель
Передплатний індекс 89613
http://radnuk.com.ua/perdplata/
Підписуйтесь та слідкуйте за останніми новинами:
https://t.me/radnukdz
https://twitter.com/radnukdz
https://facebook.com/radnukdz
https://www.instagram.com/radnuk
#радник #РДЗ
0 notes
Photo
📄 Підсумки семінару-тренінгу для учасників публічних закупівель на тему:
📌«Продаємо в Prozorro. Практика та теорія перемоги у електронних торгах»
19 – 20 лютого 2019 року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» провела в місті Києві дводенний семінар-тренінг для учасників публічних закупівель на тему: «Продаємо в Prozorro. Практика та теорія перемоги у електронних торгах».
Після впровадження електронної системи закупівель Рrozorro, яка забезпечила функціонування публічних закупівель за принципом «всі бачать все» усі учасники закупівельного процесу перебувають під пильним оком одне одного та громадськості, контролюючих, а подекуди і правоохоронних органів.
Все це, а також певні особливості проведення торгів в електронному форматі, призводить до того, що не усім учасникам вдається приймати участь в публічних закупівлях і звісно не в усіх є можливість вигравати.
Тому на наших семінарах ми ��ільш детально розглядаємо основні нюанси, на які учасникам необхідно звернути увагу для ефективної участі у торгах та перемозі в них.
Наша основна мета таких семінарів-тренінгів для учасника — це його перемога. Наш обов'язок — навчити їх прикласти максимум зусиль для перемоги в процедурі закупівлі.
Під час та після тренінгу відбулось обговорення питань слухачів заходу, а саме:
☑ 1. Електронні торги. (Допорогові електронні закупівлі).
Зокрема було розглянуто основні вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» щодо допорогових і надпорогових закупівель, вартісні межі та особливості.
☑ 2. Участь в процедурах закупівель, передбачених
Законом України «Про публічні закупівлі».
Зокрема було розглянуто такі питання:
- особливості встановлення замовником вимог в тендерній документації до учасника та до переможця;
- вимоги документації, які є дискримінаційними, що каже Закон?
- як виглядає документація-матрьошка;
- приклади прихованих вимог в тендерній документації;
- завірення документів печатками, що змінилось?
- якщо замовник вимагає підписувати тендерну пропозицію кваліфікованим електронним підписом (КЕП)/електронно-цифровим підписом (ЕЦП)?
- мова тендерної пропозиції: документи складені іноземною мовою: перекладати чи ні?;
- формальні та арифметичні помилки: про що каже Закон;
- коли вимагається довідка про застосування заходів із захисту довкілля;
- санкційне законодавство - пам'ятка учаснику;
- забезпечення пропозиції та виконання договору.
З додатковою інформацією щодо окремих питань в розрізі даної теми можливо ознайомитися:
у публікації «Рецепти перемоги в публічних закупівлях» на стор. 76-82 методично-практичних матеріалів (Том VII), які отримали учасники семінару (роздатковий матеріал);
та у матеріалах, що йдуть додатком до даного звіту:
презентація «На що потрібно звернути увагу в тендерній документації».
стаття «Строк подання тендерних пропозицій: чи потрібно розглядати документи, подані після його закінчення?» - випуск журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року, стор. 18-23.
стаття «Санкції та інші обмеження в публічних закупівлях» – випуск журналу № 8 (83) за серпень 2018, стор. 14-24.
лист МЕРТУ щодо застосування санкцій № 3304-04/39245-06 від 07.09.2018.
стаття «Рухаємось вперед: Постанову НБУ № 639 оновлено. Електронні банківські гарантії видають зі змінами – випуск журналу № 4 (79) за квітень 2018 року, стор. 28-32.
стаття «Як оформити тендерне забезпечення у вигляді електронної банківської гарантії» - випуск журналу № 12 (75) за грудень 2017 року, стор. 34-39.
стаття «Як домовитися з банком про оформлення гарантії на вигідних умовах» - випуск журналу № 9 (84) за вересень 2018 року, стор. 10-13.
☑ 3. Кваліфікаційні критерії за статтею 16 Закону.
Зокрема було розглянуто такі питання:
- встановлення кваліфікаційних критеріїв згідно статті 16 Закону;
- яке документальне підтвердження може вимагати замовник?;
- практичний розгляд критерію - наявність обладнання та матеріально-технічної бази (практичні ситуації та приклади скарг по кваліфікаційному критерію);
- практичний розгляд критерію - наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід (практичні ситуації та приклади скарг по кваліфікаційному критерію);
- практичний розгляд критерію - наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору (практичні ситуації та приклади скарг по кваліфікаційному критерію);
- приклади формування вимоги щодо «аналогічності договорів».
З додатковою інформацією щодо окремих питань в розрізі даної теми можливо ознайомитися у матеріалах, що йдуть додатком до даного звіту:
стаття «Аналогічний договір у складі тендерної пропозиції. Вимоги до оформлення та неприпустимі недоліки» — випуск журналу № 11 (86) за листопад 2018 року, 25–30.
стаття «Правило "невід’ємних додатків": покрокова інструкція для застосування» – випуск журналу № 10 (85) за жовтень 2018, стор. 40-42.
☑ 4. Обов’язкові вимоги за статтею 17 Закону.
Зокрема було розглянуто такі питання:
- підтверджуємо відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції за статтею 17: що каже Закон?
- перелік відкритих державних реєстрів: перевіряємо себе та конкурентів;
- довідки, які учасник може замовити он-лайн;
- перевіряємо чи порушували конкуренти законодавство про захист конкуренції;
- визначаємось, коли учаснику потрібна антикорупційна програма і за якою формою її складати.
З додатковою інформацією щодо окремих питань в розрізі даної теми можливо ознайомитися у матеріалах, що йдуть додатком до даного звіту:
стаття «Чи реально отримати довідку про відсутність заборгованості з податків та зборів?» - випуск журналу № 6 (69) за червень 2017, стор. 8-15.
стаття «Ділимось досвідом оформлення онлайн-заявки на отримання Довідки МВС про відсутність судимості» - випуск журналу № 10 (73) за жовтень 2017, стор. 38-39.
стаття «Вимога щодо відсутності судимості: платні та безоплатні способи отримання довідки» - випуск журналу № 11 (74) за листопад 2017, стор. 19-33.
стаття «Електронна довідка МВС про несудимість» - випуск журналу № 12 (87) за грудень 2018, стор. 10-13.
стаття «Тендерні заручини, або суть спотворення торгів» - випуск журналу № 11 (74) за листопад 2017, стор. 34-41.
стаття «Жертви змови на торгах: як поводитися?» — випуск журналу № 7 (82) за липень 2018 року, стор. 35–40.
☑ 5. Відкриті торги по-новому:
Зокрема було розглянуто такі питання:
- як і у які терміни звернутись до замовника?
- готуємо та подаємо тендерну пропозицію через майданчик;
- замовник вносить зміни: про що потрібно пам’ятати;
- як підготуватися до аукціону та технічно себе захистити;
- рекомендації щодо участі та перемоги в аукціоні;
- основні правила аукціону;
- стратегії участі в аукціоні;
- якщо не виграли – не здаємось;
- процедура розгляду тендерної пропозиції;
- Ви-переможець, як не впустити свою перемогу:
- відхилення пропозиції та відміна закупівлі (звернення до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності пропозиції умовам тендерної документації);
- основні етапи та ключові моменти процедури відкритих торгів: підбиваємо підсумки.
З додатковою інформацією щодо окремих питань в розрізі даної теми можливо ознайомитися у наступних матеріалах, що йдуть додатком до даного звіту:
стаття «Недійсність договору про закупівлю» – випуск журналу № 10 (73) за жовтень 2017, стор. 11-23.
стаття «Бізнес-клуб "ПоРадник для Учасника": "Ініціюємо підвищення ціни одиниці товару на 10 %. Нюанси та обмеження в Законі про публічні закупівлі та наявна судова практика» – випуск журналу № 9 (84) за вересень 2018 року, стор. 33-37.
стаття «Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі» — випуск журналу № 5 (56) за травень 2016 року, стор. 27–35.
☑6. Найпоширеніші помилки під час оскарження умов закупівель та рішень про перемогу у тендері
Зокрема було розглянуто такі питання:
- види скарг в до постійно діючої адмінколегії Антимонопольного комітету України та строки їх подання;
- оформлюємо скаргу правильно;
- документальне підтвердження порушень замовника під час підготовки скарги;
- типові помилки при подачі скарги;
- порядок та строки розгляду скарг колегією;
- розставляємо акценти: розгляд окремих рішень колегії.
З додатковою інформацією щодо окремих питань в розрізі даної теми можливо ознайомитися у наступних матеріалах, що йдуть додатком до даного звіту:
презентація «Найпоширеніші помилки під час оскарження умов закупівель та рішень про перемогу у тендері».
стаття «"Правило двох виробників": міфи та реальність» - випуск журналу № 8 (83) за серпень 2018 року, стор. 36-40.
стаття «Скарги та закупівлі. Правило обґрунтування наявності порушених прав: передумови та суть» - випуск журналу № 11 (86) за листопад 2018 року, стор. 38-40.
🙂 Усі слухачі семінару отримали:
- Роздаткові матеріали (методично-практичні матеріали, блокнот, ручка, календарі, папка, сертифікат);
- Інформаціно-лекційне обслуговування;
- Призи від редакції (розіграш);
- Звіт по результатам семінару;
- Консультації з 16:00 до 17:30 (крім п’ятниці протягом 2х місяців після проходження семінару). (Зверніть увагу! Консультації для передплатників журналу «Радник в сфері державних закупівель» здійснюються увесь період передплати. Оформити передплату http://radnuk.com.ua/perdplata/)
Кожен учасник семінару на свою електронну пошту отримав наступну інформацію щодо актуальних питань, які були озвучені на даному заході.
1. Презентація «На що потрібно звернути увагу в тендерній документації».
2. Стаття «Строк подання тендерних пропозицій: чи потрібно розглядати документи, подані після його закінчення?» - випуск журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року, стор. 18-23.
3. Стаття «Санкції та інші обмеження в публічних закупівлях» – випуск журналу № 8 (83) за серпень 2018, стор. 14-24.
4. Лист МЕРТУ щодо застосування санкцій № 3304-04/39245-06 від 07.09.2018.
5. Стаття «Рухаємось вперед: Постанову НБУ № 639 оновлено. Електронні банківські гарантії видають зі змінами – випуск журналу № 4 (79) за квітень 2018 року, стор. 28-32.
6. Стаття «Як оформити тендерне забезпечення у вигляді електронної банківської гарантії» - випуск журналу № 12 (75) за грудень 2017 року, стор. 34-39.
7. Стаття «Як домовитися з банком про оформлення гарантії на вигідних умовах» - випуск журналу № 9 (84) за вересень 2018 року, стор. 10-13.
8. Стаття «Аналогічний договір у складі тендерної пропозиції. Вимоги до оформлення та неприпустимі недоліки» — випуск журналу № 11 (86) за листопад 2018 року, 25–30.
9. Стаття «Правило "невід’ємних додатків": покрокова інструкція для застосування» – випуск журналу № 10 (85) за жовтень 2018, стор. 40-42.
10. Стаття «Чи реально отримати довідку про відсутність заборгованості з податків та зборів?» - випуск журналу № 6 (69) за червень 2017, стор. 8-15.
11. Стаття «Ділимось досвідом оформлення онлайн-заявки на отримання Довідки МВС про відсутність судимості» - випуск журналу № 10 (73) за жовтень 2017, стор. 38-39.
12. Стаття «Вимога щодо відсутності судимості: платні та безоплатні способи отримання довідки» - випуск журналу № 11 (74) за листопад 2017, стор. 19-33.
13. Стаття «Електронна довідка МВС про несудимість» - випуск журналу № 12 (87) за грудень 2018, стор. 10-13.
14. Стаття «Тендерні заручини, або суть спотворення торгів» - випуск журналу № 11 (74) за листопад 2017, стор. 34-41.
15. Стаття «Жертви змови на торгах: як поводитися?» — випуск журналу № 7 (82) за липень 2018 року, стор. 35–40.
16. Стаття «Недійсність договору про закупівлю» – випуск журналу № 10 (73) за жовтень 2017, стор. 11-23.
17. Стаття «Бізнес-клуб "ПоРадник для Учасника": "Ініціюємо підвищення ціни одиниці товару на 10 %. Нюанси та обмеження в Законі про публічні закупівлі та наявна судова практика» – випуск журналу № 9 (84) за вересень 2018 року, стор. 33-37.
18. Стаття «Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі» — випуск журналу № 5 (56) за травень 2016 року, стор. 27–35.
19. Презентація «Найпоширеніші помилки під час оскарження умов закупівель та рішень про перемогу у тендері»
20. Стаття «"Правило двох виробників": міфи та реальність» - випуск журналу № 8 (83) за серпень 2018 року, стор. 36-40.
21. Стаття «Скарги та закупівлі. Правило обґрунтування наявності порушених прав: передумови та суть» - випуск журналу № 11 (86) за листопад 2018 року, стор. 38-40.
Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель»
запрошує учасників відвідати зустрічі бізнес-клубу «ПоРадник для Учасника»!
Як прийняти участь у засіданні бізнес-клубу?
Умова участі - попередня реєстрація в он-лайн режимі.
Посилання з доступом до реєстраційної форми, ми публікуємо на сайті журналу (http://www.radnuk.com.ua/) та сторінці клубу у мережі FACEBOOK (https://www.facebook.com/groups/poradnuk).
Щодо надання додаткових платних послуг
Юристи редакції спільно з партнером ТОВ “Агентство тендерних процедур” надають правову допомогу учасникам:
Шановні колеги!
Колектив редакції «Радник в сфері державних закупівель» щиро дякує Вам за співпрацю! До нових зустрічей!!
0 notes
Text
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України запровадили стандарт професії «Фахівець з публічних закупівель»
Мінекономрозвитку запроваджує професіоналізацію сфери публічних закупівель.
Організація закупівельної діяльності потребує вдосконалення. Розробка та затвердження професійного стандарту для професії «Фахівець з публічних закупівель», котрий конкретизує набір знань, умінь, трудових функцій та компетентностей фахівців в цій сфері.
Єдниний професійний стандарт надасть змогу та сприятиме розумінню вимог до осіб, що займаються закупівельною діяльністю та створить передумови для спрощення переходу від формату роботи тендерних комітетів до фахівців із публічних закупівель, які виступатимуть уповноваженими особами, і визначатиме чіткі кваліфікаційні вимоги до них.
Мінекономрозвитку протягом 2018 року спільно з групою експертів у сфері публічних закупівель працювала над розробкою Професійного стандарту для професії «Фахівець з публічних закупівель».
Даний стандарт затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 18.02.2019 № 234 «Про затвердження професійного стандарту «Фахівець з публічних закупівель».
З професійним стандартом можна ознайомитись нижче:
Професійний стандарт Фахівець з публічних закупівель
Більш детальну інформацію можна знайти за посиланням
http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=580a7068-099a-492e-803e-1d090574e49b&tag=ProfesiinaPidgotovkaFakhivtsiv–
Детальніше за посиланням: https://radnukcomua.page.link/RzBz
Журнал ""Радник в сфері державних закупівель
Передплатний індекс 89613
http://radnuk.com.ua/perdplata/
Підписуйтесь та слідкуйте за останніми новинами:
https://t.me/radnukdz
https://twitter.com/radnukdz
https://facebook.com/radnukdz
https://www.instagram.com/radnuk
0 notes
Photo
#Моніторинг_закупівель_у_дії
По гарячих слідах моніторингу: коротко про основне.
Інформація про процедуру: UA-2019-01-22-003474-b.Відкриті торги.ДК 021:2015: 15540000-5 — Сирні продукти.
Виявленні за результатами моніторингу порушення: за результатами моніторингу встановлено, що замовник в тендерній документації на порушення вимог частини другої статті 16 Закону встановив кваліфікаційний критерій «Наявність довідки Держпродспоживслужби» (у додатку 2 до тендерної документації замовник встановив 4 кваліфікаційні критерії, одним з яких став критерій «Наявність довідки Держпродспоживслужби»), при цьому вимогами частини другої статті 16 Закону не передбачений кваліфікаційний критерій «Наявність довідки Держпродспоживслужби».
0 notes
Text
ПКУ та МКУ перепишуть на вимогу законодавства про електронні довірчі послуги
Законопроектами забезпечується використання нового понятійного апарату із Закону України "Про електронні довірчі послуги
На засіданні Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики уже розглянуті урядові законопроекти:
про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про електронні довірчі послуги" (реєстр. № 8371 від 17.05.2018);
про внесення змін до Митного кодексу України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про електронні довірчі послуги" (реєстр. № 8372 від 17.05.2018).
Вказані законопроекти були розроблені з метою приведення Податкового та Митного кодексів України у відповідність до Закону України "Про електронні довірчі послуги" від 05.10.2017 р. № 2155-VIII.
Зокрема, цими проектами забезпечується використання нового понятійного апарату, як то "кваліфікована електронна довірча послуга", "кваліфікований надавач електронних послуг", "кваліфікаційний електронний підпис чи печатка", "кваліфікована електронна позначка часу", "кваліфікований сертифікат відкритих ключів" тощо.
Комітетом було прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді України урядовий законопроект № 8371 прийняти за основу та у цілому, як Закон України.
Натомість законопроект № 8372 рекомендували прийняти лише за основу.
Джерело:
https://radnukcom1.page.link/W
0 notes
Text
Скасовано низку регуляторних вимог щодо процесів управління якістю продукції та послуг
13 лютого, Уряд підтримав ініціативу Мінекономрозвитку і припинив дію низки розпоряджень щодо державного регулювання процесів управління якістю продукції та послуг і скоротив функції державних органів, які не пов'язані з їх основною діяльністю, щодо управління якістю продукції.
“Держава має гарантувати безпеку продукції, а бізнес – встановлювати системи управління якістю, які її забезпечать. Вибір таких систем є відповідальністю та функцією самих підприємств, які мають проводитися за кращими українськими практиками на основі європейського та міжнародного досвіду. Це має також сприяти підвищенню конкурентоспроможн��сті української продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках, інноваційному розвитку та модернізації”, – прокоментував рішення Уряду Перший віце-прем'єр-міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів.
Скасування цих регуляторних вимог сприятиме розширенню можливостей українських підприємств щодо розвитку власних систем управління якістю та надасть можливість підприємствам самостійно запроваджувати відповідні системи якості.
Джерело: https://radnukcom1.page.link/U
Журнал ""Радник в сфері державних закупівель
Передплатний індекс 89613
http://radnuk.com.ua/perdplata/
Підписуйтесь та слідкуйте за останніми новинами:
https://t.me/radnukdz
https://twitter.com/radnukdz
https://facebook.com/radnukdz
https://www.instagram.com/radnuk
0 notes
Photo
❤ З нагоди дня закоханих, прояви любов до ближнього 🙂
Редакція журналу Радник в сфері-державних-закупівель. долучається до збору коштів на благодійні проекти, якими опікується Українська Біржа Благодійності. Завдання УББ - об'єднати небайдужих з тими, кому потрібна допомога. Поруч з нами є багато людей, доля яких може бути змінена на краще ... Спільними зусиллями ми зможемо подарувати їм надію і шанс, на одужання, на можливість жити без болю і страждань. Підтримати разом з нами проект благодійної допомоги може кожен охочий за посиланням в мережі Інтернетhttps://ubb.org.ua/uk/project/4106/
Займаючись благодійністю, Ви отримаєте колосальну віддачу - тепле і світле почуття в душі, що змогли зробити життя хоча б кількох людей кращим
0 notes
Text
Лист МЕРТУ № 3304-04/6186-06 від 12.02.2019
Мінекономрозвитку оприлюднено лист Щодо інформації про функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення
Лист МЕРТУ № 3304-04/6186-06 від 12.02.2019 Щодо інформації про функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні ��бо пов’язані з корупцією правопорушення
Зміст листа:
1. Щодо інформації про функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення
2. Лист Мінекономрозвитку
3. Лист НАЗК
Завантажити:
сайт МЕРТУ https://radnuk.page.link/zMci
сайт радник https://radnuk.page.link/MW4k
Джерело:
https://radnukcom1.page.link/rn
0 notes
Text
Чужа провина: хто відповість за документи, оприлюднені несвоєчасно не з вини відповідальної особи?
Усім відомо, що за проведення надпорогових закупівель від «А» до «Я» відповідає тендерний комітет (уповноважена особа). Але значну частину угод у діяльності будь-якого замовника займають саме допорогові закупівлі, проведення яких у різних замовників організовано по-різному, але рідко коли зосереджено в одних руках. І часто трапляється так, що приходять державні аудитори на ревізію і виявляють, що не всі звіти про укладені допорогові договори оприлюднено, а то й узагалі пишуть про поділ предмета закупівлі. І винен завжди тендерний комітет (уповноважена особа): аудиторам не поясниш, що допорогові договори були укладені без відома тендерного комітету. Через це —і поділ предмета закупівлі, і невчасно оприлюднений звіт. Як не опинитися в названому становищі та що робити, якщо біда вже сталася? Про це читайте далі.
Корінь зла і способи протидії
Такі неприємні ситуації у замовників періодично виникають. Одна з причин — відсутність взаємодії між працівниками замовника, так чи інакше залученими до процесу витрачання коштів. Вирішення цієї проблеми повністю залежить від керівника замовника: замовник може обрати будь-яку модель організації роботи тендерного комітету (уповноваженої особи), однак має подбати про детальний розподіл обов’язків між тендерним комітетом (уповноваженою особою) та бухгалтерською, юридичною, планово-економічною службами, а також усіма іншими підрозділами чи особами, що залучені до матеріального забезпечення установи. Взаємодія повинна бути безперервна: жоден договір, незалежно від ціни та предмета, не повинен потрапити керівникові на підпис і в бухгалтерію на оплату без відома (читай — візи) голови та секретаря тендерного комітету. Для цього замовникові слід розробити внутрішнє положення (порядок, регламент, інструкцію, протокол і т. д.), яке регулюватиме всі нюанси взаємодії структурних підрозділів (працівників), що беруть участь у закупівельному процесі — від збирання заявок на потрібні товари (роботи, послуги) до публікації звіту про виконання договору. В ідеалі, послуговуючись принципом «одну справу — в одні руки», замовник віддасть тендерному комітетові, що функціонує або як колегіальний орган, або як штатний підрозділ на постійній основі, чи уповноваженій особі, усі закупівлі, незалежно від їх ціни (тобто і допороги, і надпороги). Детальніше про організацію роботи тендерного комітету (уповноваженої особи) читайте у випуску журналу № 11 (74) за листопад 2018 року на стор. 8–15.
Якщо грянула біда
Запобіжні заходи хороші тоді, коли ревізія далеко. Але якщо державні аудитори вже сіли складати протокол про адміністративне правопорушення за статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП), то час захищатися. І головна зброя тут — Основний закон держави.
Так, відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. А це означає, що кожна особа має відповідати лише за власні гріхи та упущення. Причому і в адміністративному, і в кримінальному праві застосовують поняття складу правопорушення (складу злочину), обов’язковими елементами якого є: протиправна дія чи бездіяльність, негативний результат (наприклад, у формі несвоєчасного оприлюднення документів), причинний зв'язок між ними (що саме дія чи бездіяльність конкретного правопорушника призвела до негативного результату) та вина у формі умислу чи необережності (статті 9-11 КУпАП). Якщо хоча б одного із цих елементів бракує, то це називають «відсутністю складу правопорушення». У такому разі провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю (пункт 1 частини 1 статті 247 КУпАП) Заперечення проти адміністративного протоколу мають ґрунтуватися на тому, що працівник, на якого намагаються «повісити» невчасно оприлюднений документ чи неправомірний поділ процедури закупівлі, об’єктивно не міг і не повинен був ані знати про таке порушення, ані запобігти йому, але зробив усе, що міг, щоб виконати власні посадові обов’язки та приписи Закону (у тому числі, нехай із запізненням, але таки оприлюднив документ, щойно його отримавши). Такі заперечення (пояснення) слід викласти в письмовій формі і бажано надати державним аудиторам на їхній запит ще в розпал контрольного заходу, коли акт ревізії ще недописаний, а отже й протоколи про адміністративні правопорушення лише готують. Якщо заперечення (пояснення) будуть переконливі, то прізвище особи не потрапить до акта ревізії після слів «Порушення сталося з вини…», а отже не буде ані протоколу про адміністративні правопорушення, ані судового розгляду справи.
Разом з тим щоразу, виявивши, що власні обов’язки залишаються невиконаними через чужу затримку, працівникові доцільно повідомити про це керівникові в письмовій формі. Така доповідна записка може послужити не лише підставою для дисциплінарного провадження стосовно несумлінного колеги, але й стати початком організації безперебійної роботи тендерного комітету (уповноваженої особи).
Анастасія Матвійчук,
кандидат юридичних наук,
начальник відділу юридичних послуг
ТОВ «ЕВЕНТУС-КОМ»
0 notes
Photo
#Поради_від_Радника
Відомості про юридичних осіб з ЄДР осіб які вчинили корупційні, або пов’язані з корупцією правопорушення. Замовник вимагає роздруківку з реєстру чи перевіряє зазначену інформацію самостійно?
Як всім вже відомо, нещодавно на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції запрацював єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, а отже, постає питання, чи необхідно замовникові вимагати інформацію з даного реєстру від учасника чи замовник має самостійно перевіряє дані відомості?
Перш за все слід зазначити , що згідно частини 3 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) від учасника замовник має права вимагати інформацію про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, виключно в довільній формі.
Тому, ми не рекомендуємо вимагати від учасника роздруківку з реєстру. Ви можете відповідно до положень Закону встановити вимогу надання інформації в довільній формі про відсутність підстав, та додатково самостійно перевірити інформацію, що міститься у відкритих реєстрах.
Також нагадуємо, що 18 лютого в редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» відбудеться семінар-практикум на тему: «Реалізація положень статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі». Працюємо з відкритими реєстрами. Новий реєстр НАЗК». Запрошуємо всіх бажаючих взяти участь, вартість - 540 грн. Деталі за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie/customer/energy/
0 notes
Photo
#Моніторинг_закупівель_у_дії
По гарячих слідах моніторингу: коротко про основне.
Інформація про процедуру: UA-2019-01-31-000167-b. Відкриті торги. ДК 021:2015: 09310000-5 — Електрична енергія.
Виявленні за результатами моніторингу порушення: за результатом проведеного моніторингу встановлено, що в той час, як згідно з п. 13 оголошення про проведення відкритих торгів кінцевий строк подання тендерних пропозицій 15 лютого 2019 року о 10:00 год, в п.1 р. IV тендерної документації зазначено, що кінцевий строк подання тендерних пропозицій – 14 лютого 2019 року до 00:00 за Київським часом. Вищезазначена невідповідність інформації, оприлюдненої замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів та в тендерній документації, свідчить про порушення вимог ч. 1 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині недотримання принципу здійснення закупівель - відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель.
0 notes